Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
4. Громадянство особи (чи відсутність будь-якого громадянства) встановлюється відповідно до паспорту, що є в особовій справі, а в разі його відсутності — вирішується за вироком суду чи іншими матеріалами.
5. При визнанні особи такою, що раніше відбувала покарання в місцях позбавлення волі, визначальне значення має саме факт перебування в цих установах, не залежно від погашення або зняття судимості за цим засудженням.
6. Засуджені до покарання у вигляді арешту тримаються в умовах суворої ізоляції. Остання виключає вільне спілкування засуджених з особами, що перебувають поза межами арештного дому. Це стосується як особистого спілкування, так і спілкування з допомогою засобів зв'язку. Ізоляція також виключає вільне переміщення засудженого як у межах арештного дому, так і поза ними, за винятком приміщень, де особа перебуває постійно чи з нею провадиться виховна робота.
7. Засуджені до арешту несуть обов’язки і користуються правами, які встановлені законодавством України, з обмеженнями, що передбачені для цієї категорії засуджених, а також випливають з вироку суду та встановлені КВК України для відбування покарання даного виду. Зокрема, засуджені до арешту мають право: на щоденну прогулянку тривалістю одна година, а неповнолітні — до двох годин; на восьмигодинний сон у нічний час; мати при собі і зберігати в камері особисті предмети й речі, перелік яких установлено цими Правилами; одержувати і відправляти листи без обмеження їх кількості; витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші в сумі до сімдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати; в індивідуальному порядку відправляти релігійні обряди, користуватися релігійною літературою; звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами до державних органів, громадських організацій і до службових осіб; користуватися настільними іграми; мати побачення з адвокатом або іншим фахівцем у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи в установленому кримінально-виконавчим законодавством порядку; користуватися книгами, журналами й газетами з бібліотеки установи.
8. Пропозиції, заяви і скарги засуджених надсилаються, згідно з вимогами ПВР УВП, за належністю і вирішуються в установленому законом порядку. Пропозиції, заяви і скарги, адресовані прокуророві, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, перегляду не підлягають і не пізніш як у добовий строк надсилаються за належністю, а якщо вони подані в неробочі чи святкові дні, — то не пізніше доби з їх завершення. Про результати розгляду пропозицій, заяв і скарг засудженим оголошується під розпис на супровідному листі чи зворотному боці відповіді.
9. Телефонні розмови засудженим до арешту можуть бути надані тільки з близькими родичами за наявності виняткових обставин. Таким винятковими обставинами визнаються лише особисті обставини, пов’язані зі смертю або тяжкою хворобою близького родича, що загрожує життю хворого.
10. Засуджені до арешту зобов’язані: дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом установи та іншими особами; дотримуватися санітарно-гігієнічних правил, мати охайний вигляд, постійно підтримувати чистоту в камерах, за графіком чергувати в них; дбайливо ставитися до інвентарю, обладнання та іншого державного майна; виходячи на прогулянку, дотримуватися встановлених на час прогулянки правил поведінки; при відвідуванні приміщень, де тримаються засуджені, персоналом кримінально-виконавчої служби та іншими посадовими особами вставати й вітатися.
Поряд із цим, засудженим до арешту забороняється: установлювати зв’язки з особами, які тримаються в інших камерах; придбавати, виготовляти, уживати і зберігати предмети, вироби та речовини, зберігання яких засудженим заборонено; продавати, дарувати чи відчужувати іншим шляхом на користь інших осіб предмети, вироби та речовини, які перебувають в особистому користуванні; грати в настільні та інші ігри з метою отримання матеріальної або іншої користі; наносити собі або іншим особам татуювання; завішувати чи міняти без дозволу адміністрації спальні місця, затуляти оглядове вічко; створювати конфліктні ситуації з іншими засудженими та персоналом установи; мати побачення з родичами та іншими особами, за винятком адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; одержувати посилки (передачі) і бандеролі, за винятком посилок (передач), що містять предмети одягу за сезоном. До переліку таких речей ПВР УВП відносять: одяг, головні убори, взуття та постільні речі встановленого зразка за встановленими нормами; натільна білизна (тепла і проста) — не більше двох комплектів; панчохи, шкарпетки та рукавиці — не більше двох пар; поясні ремені, кашне, носові хусточки, нитки та вироби з них; тапочки кімнатні, спортивне взуття (кеди, напівкеди, тапочки) — по одній парі; один спортивний костюм.