Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
— одяг — на кожну особу одне літнє або осіннє пальто, одне зимове пальто або кожух, один зимовий костюм (для жінок — дві зимові сукні), один літній костюм (для жінок — дві літні сукні), головні убори, по одному на кожний сезон. Для жінок, крім того, дві літні хустки і одна тепла хустка (або шаль);
— взуття в кількості однієї пари шкіряної, однієї пари гумової і пари валянок на кожну особу;
— білизна у кількості двох змін на кожну особу;
— постіль (матрац, подушка, два простирадла, дві наволоки, ковдра) і два особисті рушники на кожну особу;
— необхідний кухонний посуд;
— меблі — по одному ліжку та стільцю (або табуретці) на кожну особу, один стіл, одна шафа і одна скриня на сім'ю.
— усі дитячі речі;
в) продукти харчування, необхідні для особистого споживання засудженому, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні — на три місяці, а для осіб, які займаються сільським господарством, — до нового врожаю;
г) паливо, потрібне засудженому, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, для готування їжі й обігрівання приміщення протягом шести місяців.
ґ) одна корова, у відсутності корови — одна телиця; коли немає ні корови, ні телиці — одна коза, вівця чи свиня — в осіб, які займаються сільським господарством;
д) корм для худоби, яка не підлягає конфіскації, в кількості, потрібній до вигону худоби на пасовище або до збору нових кормів;
е) насіння, необхідне для чергової сівби (осінньої та весняної) та незнятий урожай — в осіб, які займаються сільським господарством;
є) сільськогосподарський інвентар — в осіб, які займаються сільським господарством;
ж) знаряддя особистої кустарної і ремісничої праці, а також потрібні для особистих професійних занять засудженого інструменти, прилади та література, за винятком випадків, коли суд позбавив засудженого права займатися даною діяльністю;
з) пайові внески до кооперативних організацій (крім дачобудинкових кооперативів) і колгоспів. (Пайові внески до житлобудівних кооперативів можуть бути конфісковані в разі, коли спорудження будинку ще не закінчено.)
Глава 12 ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ АРЕШТУ
Стаття 50. Місця відбування покарання у виді арешту
1. Особи, засуджені до арешту, відбувають покарання, як правило, за місцем засудження в арештних домах, а військовослужбовці — на гауптвахтах.
2. Засуджений відбуває весь строк покарання в одному арештному домі.
3. Переведення засудженого до арешту з одного арештного дому до іншого допускається в разі його хвороби або для забезпечення його безпеки, а також з інших поважних причин, що перешкоджають дальшому перебуванню засудженого в даному арештному домі.
1. Арешт як основний вид кримінального покарання передбачений ст. 60 КК України, і полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції строком від одного до шести місяців. Арешт належить до числа основних видів покарань і може застосовуватися до будь-яких осіб, за винятком осіб до 16 років, вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років. Цей вид покарання зустрічається на практиці нечасто і майже не перевищує 1% загального числа обвинувальних вироків. Так, у 2002 р. до покарання у виді арешту було засуджено 1674 особи (0,86% загального числа засуджених в України); у 2003 р. - 2000 осіб (1,0%); у 2004 р. — 2299 осіб (1,0%); у 2005 р. — 2219 осіб (1,1%). У першому півріччі 2006 р. арешт застосовано майже до 963 осіб, або 1,2% усіх засуджених.
2. Покарання у виді арешту вирізняється досить суворими умовами тримання засуджених. Саме через це вказане покарання характеризується доволі значним «шоковим ефектом», але поряд з цим засуджений не відривається на тривалий строк від нормального життя, не піддається значному впливу криміногенних факторів, тому такій особі в подальшому простіше адаптуватися до життя на свободі.
Крім того, умовно-дострокове звільнення, амністія, а також заміна невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням до засуджених, які відбувають арешт, не застосовується. Порядок виконання та умови відбування покарання у виді арешту регламентуються главою 12 КВК України «Виконання покарання у виді арешту» (статті 50—55) та нормами розділу ІІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, а особливості виконання- відбування покарання у виді арешту засудженими військовослужбовцями визначені Інструкцією про порядок і умови утримання засуджених, узятих під варту та затриманих військовослужбовців, затвердженою наказом Міністра оборони України від 16 червня 2004 р. № 618.