Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
3. Необхідно зазначити, що таке залучення до безоплатних робіт не є порушенням прав людини. Так, на обов’язковість зайнятості засуджених вказується і в міжнародних актах про права людини та поводження з ув’язненими, зокрема в п. 2 ст. 71 Мінімальних стандартних правил поводження з ув’язненими. У ст. 26.1 Європейських тюремних правил записано, що працю в місцях ув’язнення слід розглядати як позитивний елемент внутрішнього режиму.
4. Під господарським обслуговуванням слід розуміти прибирання сміття, санітарно-гігієнічне прибирання приміщень, незначний ремонт приміщень, меблів, господарського інвентарю, робота у пральні, лазні та на інших господарських об’єктах тощо. Обрахування часу роботи ведеться сумарно, а виконання робіт, особливо в камерах, здійснюється, як правило, в порядку черговості.
Стаття 53. Матеріально-побутове забезпечення і медичне обслуговування засуджених до арешту
1. Матеріально-побутове забезпечення і медичне обслуговування засуджених до арешту здійснюються відповідно до норм, встановлених для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі.
2. Матеріально-побутове забезпечення і медичне обслуговування в арештних домах здійснюються органами виконання покарань у порядку, передбаченому законодавством.
1. Матеріально-побутове забезпечення та медичне обслуговування створюють посилки для підтримання організму людини в нормальному стані. Оскільки покарання у вигляді арешту за окремими елементами є суворішим навіть за позбавлення волі й належить до так званих «шокових» покарань, законодавець поширив на осіб, які відбувають арешт, норми матеріально-побутового та медичного обслуговування, встановлені для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі.
2. Засуджені забезпечуються жилою площею за нормами, встановленими кримінально-виконавчим законодавством України, та тримаються в окремих камерах по 3—10 осіб в одній камері. Камери для тримання осіб, які відбувають покарання у виді арешту, забезпечуються інвентарем та іншими предметами за нормами, установленими переліком. Зокрема, в них передбачається встановлення ліжок металевих або вагонного типу за чисельністю засуджених, столу для вживання їжі, лавки на довжину столу, настінної шафи або закритої полиці з кількістю ніш за чисельністю засуджених, вішалки для верхнього одягу, тумбочки (по одній на дві особи), гучномовця, крана водогінного, раковини під умивальник, відгородженого санвузла, урни для сміття, розетки електромережі. Усі меблі в камерах повинні бути надійно прикріплені до підлоги або до стін.
3. Мінімальні норми матеріально-побутового забезпечення засуджених встановлюються Кабінетом Міністрів України. Засудженим в арештному домі надається індивідуальне спальне місце і видаються постільні речі. Заміна постільних речей здійснюється в дні миття у бані — не менш як один раз на тиждень. Засуджені спеціальним одягом не забезпечуються і відбувають увесь строк покарання у цивільному одязі.
Понад ці нормативи засуджені можуть придбавати необхідні речі, дозволені до використання в арештному домі (утеплений, лікувально-гігієнічний, спортивний одяг і т. ін.), за власний рахунок.
4. Надання медичної допомоги засудженим до арешту здійснюється органами виконання покарань у порядку, передбаченому законодавством для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі (детальніше — див. коментар до ст. 116 КВК України). Для медичного обслуговування засуджених в арештних домах організуються медичні частини. Також засудженим можуть надаватися додаткові платні лікувально-профілактичні послуги.
5. Правильна організація харчування є однією з важливих умов, які сприяють збереженню і зміцненню здоров'я осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах ДКВС і розглядається як один з вагомих елементів забезпечення прав людини. Норми харчування осіб, які тримаються в установах, норми заміни продуктів харчування, порядок застосування норм харчування та норм заміни продуктів харчування затверджені постановою КМ України від 16 червня 1992 р. № 336 «Про норми харчування осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках та інших приймальниках Міністерства внутрішніх справ» (із змінами).