Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
Листи темних людей [UK] - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Листи темних людей [UK]

Электронная книга - «Листи темних людей [UK]». Краткое содержание книги:

«Листи темних людей» — визначна пам’ятка німецької літератури початку XVI ст., яка являє собою сатиричний твір, написаний латинською мовою видатними гуманістами К. Рубеаном, У. фон Руттеном і, як гадають, іншими нібито від імені кліриків (за традицією, автори не вказуються). Листи-пародії висміюють неуцтво, тупість, релігійний фанатизм і моральну убогість богословів і церковників, викривають гріхи папського Рима, дармоїдство і розпусту ченців.
1 ... 103 104 105 106 107 108 109 110 111 ... 125
Перейти на страницу:

Августинці — чернечий орден, заснований нібито Аврелієм Августином Блаженним (IV ст. н. е.), а насправді в XIII ст.

8 Іронічно сказано, бо орден домініканців, інакше проповідників, був одним з найбагатших орденів, хоч за статутом домініканці повинні були жити з милостині.

13

1 «Наука любощів», тобто «Наука кохання» — твір римського поета П. Овідія Назона.

2 Премудрості, 1, 4.

3 Суддів, 14, 6.

4 Царів, 11, 3.

6 Еклезіаст, 3, 12 і 22.

6 Пісня пісень, 4, 9, 10.

7 Самуїл Ліхтенберг — професор семи вільних мистецтв у Гейдельберзькому університеті, бездарний поет.

8 Пісня пісень, 8, 7.

9 Псалтир, 148, 12.

14

1 Особа вигадана.

2 Йоганн Гекман — богослов, ректор Віденського університету в 1507, 1510 і 1517 р. Він не дозволив Ульріхові Гуттену читати лекції в цьому університеті. • Ймовірно, Гуттен і є автором цього листа.

3 Очевидно, йдеться про Ульріха Гуттена, який у 1511 р. прибув у Відень, коли ректором університету був згаданий Гекмап.

4 Стародавні римляни у розмові вживали другу особу однини, так і робив Гуттен, прекрасний знавець класичної латинської мови, але схоласти через свою неосвіченість визнали це за.невихованість,

бо самі в розмові і письмі користувалися другою особою множини.

6 Мова про місію інквізитора Я. Гохштрата, який перебував у Римі, щоб домогтися вирішення суперечки з Рейхліном па користь кельнських богословів.

15

1 Особа вигадана.

2 Альберт Великий (Альберт фон Больштедт, народився 1193 р., за іншими даними — 1206 р., помер 1280 р.) — німецький філософ, природознавець і богослов, представник ортодоксальної схоластики, вчитель Фоми Аквінського.

16

1 Особа вигадана.

2 Цітдерон, «Про державу», 12, 15. Ціцерон — римський державний діяч, оратор, письменник, філософ-еклектик.

3 Називати когось незаконнонародженим вважалось у той час особливою ганьбою; гуманісти вдаються до такого прийому, аби дискредитувати Ортуїна Грація.

4 Матф., 10, 24; Лука, 6, 40.

5 Лука, 18, 12. Тут міститься притча про фарисея і митаря, які молились в одному храмі. В молитві фарисея виявились його гординя і лицемірство, а в молитві митаря — скромність і справжня побожність.

6 Псалтир, 115, 2.

7 Матф., 7, 2; Марк, 4, 24; Лука, 6, 8.

8 Там же, 7, 1; Лука, б, 37.

9 Бенефіцій — у католицькій церкві прибуткова посада (парафія тощо).

17

1 Особа вигадана.

2 Йоганн Кребс із Зоммерфельда ("по-латині Естикампіаи) (1460—1520) — видатний німецький гуманіст, учитель Гуттена, пропагандист античної культури в Німеччині, викладав словесність у ряді німецьких університетів.

3 Див. примітку 12 до листа 1.

4 Сім смертних гріхів: хіть, скупість, жорстокість, гнів, заздрість, гордість, обжерливість.

5 Див. примітку 2 до листа 11.

6 Святий учитель — Фома Аквінський.

7 Див. примітку 17 до листа 1.

8 Студенти університету давали клятву дотримуватися статуту, бути дисциплінованими, виконувати накази влади, захищати честь університету.

9 Мова про герцога Саксонії Георгія Бородатого (1500—1539).

10 Йоганн Матвій Тіберін з Ротенбурга (по-латині Еритрополі-тзи) —доктор медицини і магістр семи вільних мистецтв, схоласт, автор об’ємистого твору релігійного змісту, виданого в Лейпцігу

1514 р.

11 Публій Теренцій Афер (185—159 до н. е.) —римський комедіограф; до наших днів збереглось шість його комедій.

12 Мається на увазі книга Ортуїна Грація «Замітки Ортуїна Грація, професора семи вільних мистецтв, .з приводу гидкої злоби...», опублікована в 1514 р.

13 Лука, 22, 15.

18

1 Петро Негелін був магістром Лейпцігського університету. Він згадується ще й в 58 листі.

2 Ієремія, 1, 6.

3 Перша книга Самуїлова, 15, 22.

4 Хорал — церковний багатоголосий хоровий спів, хвалебна духовна пісня, яка культивувалась у католиків і протестантів; фігу рал — особливий вид хорала, в якому три або чотири голоси супроводять мелодію хорала.

5 Кантоном. називався Рейхлін по-грецьки (від грецького слова «капнбс»— «дим»), а не по-єврейськи.

6 Мова про собор у Шпейєрі; див. примітку 3 до листа 12.

19

1 Особа вигадана.

2 Напевне, мається на увазі Герман Буш.

3 «Достопам'ятна глоса» містила коментар лише до двох із чотирьох частин граматичного твору Александра Вілладьє.

1 ... 103 104 105 106 107 108 109 110 111 ... 125
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)