Первісна. Дорога на Тір Мінеган

— Ні, в жодному разі, — впевнено відповіла Ейрін. — І вже шкодую, що розказала про ту буцімто розмову між моєю Іскрою та Ґвениним відбитком. Краще було б промовчати. Ґвен нічого не пам’ятає, інші чули лише її слова, і я б могла сказати, що вона просто марила. А моя розповідь ніякої користі не дала, тільки викликала купу марних суперечок. Я вже втомилася описувати свої тодішні почуття, пояснювати, що насправді з Ґвен говорила я сама, висловлюючи те, що могла б сказати моя Іскра, якби вміла думати. Лише троє сестер більш-менш правильно розуміють мене — і найточніше, до речі, сестра Івін.

— А чому „до речі“? — здивувався такому формулюванню Бренан.

— Бо я тут, — пролунав позаду спокійний голос.

Ейрін навіть не ворухнулась, зате Бренан рвучко озирнувся, загостривши свій зір, і побачив за кілька кроків від них невисоку відьму із заплетеним у довгу косу волоссям. Івін вер Шінед була найсильнішою із сестер, що приєдналися до них після Тилахмора, і поступалася лише Шайні (та ще Ейрін — яка, втім, не рахувалася, бо була меншою сестрою). За винятком тієї короткої сварки, викликаної згадкою про Айліш вер Нів, Шайна ставилася до Івін дуже чемно, мало не шанобливо, і завжди дослухалася до її думки, бо вважала її однією з трьох найрозумніших відьом у Сестринстві (до цієї трійці, на Шайнину думку, також належали найстарша сестра Аверлін вер Шіван і двохсотсорокарічна Ґвенда вер Линнет, що зараз мешкала на півночі Алпайну, керуючи тамтешньою відьомською обсерваторією). Івін вер Шінед була єдиною за весь час існування Сестринства відьмою, що стала повноправною сестрою ще до свого п’ятнадцятиріччя. Здобувши це звання, вона не вирушила мандрувати по Абраду, як інші молоді сестри, а залишилася на острові й провела там наступні два десятиліття, продовжуючи навчання і вдосконалюючи свою майстерність, а заразом навчаючи менших сестер — і, таким чином, стала наймолодшою за всю історію Відьомського Сестринства наставницею. Лише сім років тому Івін з деяким запізненням дійшла висновку, що подорож позитивно позначиться на ширині її світогляду й вирішила побувати в усіх куточках Абраду. Цей вислів вона сприйняла буквально, тому заходилася прочісувати континент, почавши з найпівнічніших його околиць, з узбережжя Океану Туагар, і поступово рухаючись на південь. Усі ці роки Івін регулярно надсилала на Тір Мінеган листи зі своїми теоретичними напрацюваннями та практичними формулами винайдених нею плетив, які або вдосконалювали вже відомі чари, або створювали особливі їх різновиди, зорієнтовані на інші цілі, а час від часу — і тоді це вже називалося не винаходом, а відкриттям, — пропонувала щось принципово нове, досі невідоме, про що раніше ніхто й гадки не мав.