Первісна. Дорога на Тір Мінеган

— А відьми?

— У нас існують свої правила, з одного боку, гнучкіші, а з іншого — жорсткіші. Ми не потребуємо такої угоди, бо маємо єдине керівництво і єдині, обов’язкові для всіх сестер, закони… до речі, для тебе вони також обов’язкові. А в чаклунів єдиного керівництва немає, тому вони мусять дотримуватися цілої низки домовленостей, зокрема й Угоди про нейтралітет, яку визнають усі абрадські королівства і виступають ґарантами її виконання на своїй території. Тут якраз і є шпаринка, як обійти цю Угоду, оскільки лахлінський уряд її не визнає, а офіційно санкціоновані ним убивства всіх людей з хистом до маґії можна розцінити, як ведення неоголошеної війни проти всієї чаклунської громади. Проте мій дід Тирнан вважав, що звірячі порядки на Лахліні вигідні більшості чаклунів, бо наочно демонструють абрадцям, до чого може призвести цілковита заборона чарів.

— Може, й так, — сказав Бренан. — Однак є й вагоміша причина, чому ні чаклуни, ні відьми не поспішають розбиратися з Лахліном. Вони просто не знають, що з ним робити. Я говорив про це з Ґвен, і вона твердить, що всі шанси для силового розв’язання лахлінської проблеми було згаяно ще в минулому тисячолітті. Тут я згоден з нею. Я зріс на Лахліні, тому знаю, що лахлінці до останнього боротимуться з тим, хто виступить проти їхньої Святої Віри. Переважна їх більшість живе в злиднях, які й не снилися більшості абрадців, проте вони пишаються своїм життям, бо вважають його праведним. Для них чари не просто гріх, як на Півдні, а пекельна мерзота, тому кожен, хто користується маґією, в їхньому уявленні є слугою Китрайла. Я чув — про це на Лахліні говорять пошепки, з великою осторогою, — що король Імар відступився від віри через смерть своєї дружини, якій не дозволили вжити абрадських ліків, що могли б урятувати її. Цілком допускаю, що це правда, бо з власного досвіду знаю, як нестерпно боляче втрачати рідних людей, коли є спосіб зберегти їм життя, а ти не можеш ним скористатися. І якщо король справді відступник, я йому не заздрю. Він однаково не зможе нічого змінити на Лахліні — і не лише тому, що за його спиною стоїть Конґреґація Святої Віри, яка, власне, й керує країною. Просто весь Лахлін не хоче ніяких змін, і одна людина, навіть наділена найвищою владою, безсила перед волею цілого народу. А чаклунам з відьмами, щоб завоювати Лахлін, замало буде перемогти лахлінську армію й перебити поборників. Крім того, доведеться винищити половину простих лахлінців, аби інша половина, залякана такою жорстокістю, підкорилася новій владі. — Бренан ненадовго замовк, а потім додав: — Та, мабуть, я ще й великий оптиміст, коли кажу лише про половину.