Планета Х
- Автор: Кудрицкий Валентин Олександрович
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Профі
- ISBN: 978-966-2398-08-3
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Планета Х». Краткое содержание книги:
Шановні і дорогі мої друзі! Книга - «Планета ікс», яка лежить перед вами, це моя сьома книга поезії. Вона написана не лише для українців, а для всіх тих, хто любить Україну. Ні! Я не націоналіст, але свій народ люблю більше від іншого, бо це мій народ, який мене народив, який мені передав свою генетичну пам’ять, досягненнями якого я пишаюсь. І моя любов до народу, це як відзнака моєї вдячності. Бо, як говорив наш великий пророк Т.Г Шевченко: «Нема на світі України, немає другого Дніпра». Але, це не значить, що я не шаную і не поважаю інші народи світу і їх культурне надбання тільки тому, що вони мають різні з моїм народом відтінки, інший мовний та релігійний бар’єр, бо, вважаю, що кожна нація і кожна людина має право на своє самовизначення, тобто на свою власну думку, якою б вона не була, якщо вона не принижує гідності людей іншої національності та іншого віросповідання, хоч я за єдину віру у всьому світі, так як єдина віра, це єдиний Бог-Творець, який об’єднує всі народи світу. А то, як подивитися зі сторони, то ніби Богів було багато і що не знаєш, якому Богу молитися і коли відзначати дату його народження, так як євреї, католики і християни справляють Пасху в різний час, що в якійсь мірі налаштовує віруючих задуматись над тим, чи таке може бути насправді, адже Творець Світу був один і в той же час його день народження всі релігії відзначають в різний час? Але це інша тема про яку ми поговоримо в інший час. А тепер про книгу.
Все, що я написав в даній книзі, я адресую тобі, мій народе, хоч і не упевнений, що все написане сприйметься однозначно, так як у багатих одна думка, а в бідних інша. І це цілком закономірно, як і судження про християнство, або якусь іншу релігію, скажемо, мусульманство. Отож і судження про мою творчість буде неоднозначним. До цього потрібно бути підготовленим, а оскільки я людина похилого віку, то часу для викладання своїх думок-переконань залишається обмаль, тому приходиться дещо поспішати, щоб встигнуть викласти свої думки на тому рівні, на якому вони визріли і закарбувались в моєму розумі. Тому вирішив друкувати все, що я думаю, так, як я це розумію, а вам надаю право судити про мої думки з позиції свого бачення.
Ми в гості всі тоді ходили,
Чому ж сьогодні перестали???
Бо ти тоді кохав мою,
А я мав зуб на іншу даму,
І поки ті чекали нас,
То «була дружба» і між нами.
Але тоді про це мовчали.
3.8.2013 р.
НАЙБІЛЬШИЙ РЕСУРС
Жінок розумних не буває,
Але й не бачив я дурних,
Бо в неї розуму хватає
На всіх «голодних», і блатних.
А як ума не вистачає,
Як тут же свій міняє курс,
І свої ніжки оголяє –
Як самий більший свій ресурс.
І поки ти дійдеш до тями,
Вас одурманить вона так,
Що проковтне тебе з ногами,
От й доведи, що – не дурак?
28.7.2013 р.
ЛИСТАЮ СТОРІНКИ ЖИТТЯ
Листаю в пам’яті сторінки
Своїх давно прожитих днів,
І бачу лиш твої колінки
Ті, від яких я сатанів.
Ну що і ще запам’яталось?
Те – як роками працював
За ті копійки й обіцянки,
Що вождь всім щедро роздавав.
За що і не люблю начальства,
За що його і не терпів,
Бо їх брехня, як бездоріжжя
Серед колючок й будяків.
1.8.2013 р.
ТЕРМІНОВА ДОПОМОГА
Сусід сусідку обнімає,
Вже і трусики знімає.
Та хіхікає: – ой, куме,
Що ж ви робите, Науме?
А як кум взяв в рот сосочки,
Що світились з-під сорочки,
Та уже й не проти дати…
А як муж прийде до хати?
– Так чого ж ото чекаєш,
Якщо ти мене бажаєш?
Став куму кум… цілувати,
Тут і муж з’явивсь до хати
А вона до мужа: – Хаїм,
Він тобі ж допомагає,
Подивись на синє небо,
Досить, дурнику, й для тебе,
А прогониш цю сволоту,
Будеш сам кінчать роботу.
29.7.2013 р.
Я – ЛЮБЛЮ
Я люблю жінок, дівчат,
І люблю я секс,
Бо у ньому тільки й бачу
Я найбільший сенс.
І нехай сміються з мене
Всі хто хоче і свистять,
Але я, якщо відверто,
Й досі б так хотів тримать.
І ніскільки не соромлюсь
Я про це усім сказать,
Хоч мені, якщо відверто,
Вже от-от вісімдесят.
Бо що може бути краще
Як ту скрипку в руки взять,
І десь в років дев’яносто
Ту ж мелодію зіграть!!!
2.8.2013 р.
КОЛИ ПРИХОДИТЬ ЛІРА
Буває Ліра навіщає,
Як я уже лягаю спать,
Й таке зі мною витворяє,
Що й не встигаю записать.
То, мов пливу я разом з нею
Десь по невіданих світах,
Де нас чекають ніжні феї,
І кожна з них, як синій птах.
О, як же хочу не земного,
Чого не відав і не знав,
А Ліра: хочеш ти такого?
То не лови ти краще гав.
29.7.2013 р.
ЩО РОБИТИ?
Я тану у своїх думках,
Й боюсь порою заблудитись,
А іноді находить жах,
Що вже не хочеться і жити?
Бандити скрізь вже, де не станеш,
І, головне, це стало – модним,
Бо як таким, як він, не станеш,
То станеш – голим і голодним.
То як же жить і що робить?
Може про Біблію забути?
І так як всі жиди робить –
Всіх грабувати і дурити,
О, де ти Боже, підкажи,
Що нам всім грішникам робити,
Чи вже служити сатані,
Чи може й знов панів громити?!
1.8. 2013 р.
ЩОБ СТАТЬ ЄВРЕЄМ
Хочеш переродить жидів?
То треба вбить в собі рабів,
А як рабів у нас не стане,
Тоді і жид євреєм стане.
1.8.2013 р.
ТВОЯ КРАСА
Твоя краса, як цвіт троянди,
Її не можна описати,
Бо цю красу треба щоранку
Як можна – більше цілувати.
Коли дивлюсь в твої я очі,
Що діамантами горять,
О, як би я хотів щоночі
У них щоразу заглядать.
Твоя краса, як промінь Сонця,
Що йде з невидимих глибин,
О, якби вліз я в ті віконця,
Де бережеш небесну синь.
О, ти Божественно-прекрасна,
Нехай про це Вам скаже грім,
О, як би я хотів, кохана,
Бути завжди - тільки твоїм.
12.8.2013 р.
МОЯ СПОКУСНИЦЕ
Чомусь завжди краса жіноча
Хоч ти убий – на язиці,
І я її постійно хочу,
Чи то – удень, чи – уночі.
Люблю жінок, їх зрілі форми,
І тут мене ти не чіпай,
І непотрібні тут реформи,
Коли іду я з нею в гай.
Для мене жінка, це – відлига,
Для мене жінка – коровай,
Для мене жінка це – інтрига,
І одночасно – Божий Рай!
У жінці я усе знаходжу,
Але найбільше – той верстат,
Що Бог створив нам для кохання,
Коли не хочеться ще спать.