Планета Х
- Автор: Кудрицкий Валентин Олександрович
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Профі
- ISBN: 978-966-2398-08-3
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Планета Х». Краткое содержание книги:
Шановні і дорогі мої друзі! Книга - «Планета ікс», яка лежить перед вами, це моя сьома книга поезії. Вона написана не лише для українців, а для всіх тих, хто любить Україну. Ні! Я не націоналіст, але свій народ люблю більше від іншого, бо це мій народ, який мене народив, який мені передав свою генетичну пам’ять, досягненнями якого я пишаюсь. І моя любов до народу, це як відзнака моєї вдячності. Бо, як говорив наш великий пророк Т.Г Шевченко: «Нема на світі України, немає другого Дніпра». Але, це не значить, що я не шаную і не поважаю інші народи світу і їх культурне надбання тільки тому, що вони мають різні з моїм народом відтінки, інший мовний та релігійний бар’єр, бо, вважаю, що кожна нація і кожна людина має право на своє самовизначення, тобто на свою власну думку, якою б вона не була, якщо вона не принижує гідності людей іншої національності та іншого віросповідання, хоч я за єдину віру у всьому світі, так як єдина віра, це єдиний Бог-Творець, який об’єднує всі народи світу. А то, як подивитися зі сторони, то ніби Богів було багато і що не знаєш, якому Богу молитися і коли відзначати дату його народження, так як євреї, католики і християни справляють Пасху в різний час, що в якійсь мірі налаштовує віруючих задуматись над тим, чи таке може бути насправді, адже Творець Світу був один і в той же час його день народження всі релігії відзначають в різний час? Але це інша тема про яку ми поговоримо в інший час. А тепер про книгу.
Все, що я написав в даній книзі, я адресую тобі, мій народе, хоч і не упевнений, що все написане сприйметься однозначно, так як у багатих одна думка, а в бідних інша. І це цілком закономірно, як і судження про християнство, або якусь іншу релігію, скажемо, мусульманство. Отож і судження про мою творчість буде неоднозначним. До цього потрібно бути підготовленим, а оскільки я людина похилого віку, то часу для викладання своїх думок-переконань залишається обмаль, тому приходиться дещо поспішати, щоб встигнуть викласти свої думки на тому рівні, на якому вони визріли і закарбувались в моєму розумі. Тому вирішив друкувати все, що я думаю, так, як я це розумію, а вам надаю право судити про мої думки з позиції свого бачення.
Що хочеться завжди сказать щось ніжне їй,
Навіть тоді, коли тріщать морози.
28.7.2013 р.
КОЛИ ЛЮДИНА СТАРІЄ
Як гляну вже на тебе, мов – сліпий,
Бо, що колись я бачив – вже не бачу,
Куди ж дівався рот твій чарівний,
Який сьогодні вже він ніби плаче?
І де ж взялись морщинки і вавки,
Й куди вогонь зник той, яким пишався?
І де ж поділись ті уже ціцьки
Якими я роками любувався?
28.7.2013 р.
ЧОМУ ТАКИЙ ДУРНИЙ?
У панів усі розумні,
Навіть пес і той блатний...
Звідки ж ті такі розумні,
Й чому ж я – такий дурний?
11.7.2013 р.
ХВАЛЮ БОГІВ
Я хвалю Богів, як свято,
Що послали меня Нату,
І за це я їм, як тату,
Всю б віддав свою зарплату.
31.7.2013 р.
ЯКЩО ТИ ДРУГ!
В.І.
Для мене друг зимою й літом
Це той, хто прийде у мій дім,
І допоможе випить чарку,
Звісно, якщо вона є в нім.
Для мене друг, що любить гори,
З яким би міг я побродить,
І десь таємно від дружини,
І про дівчат поговорить.
Для мене друг, це ніби – допінг,
То як з таким і не дружить?
З яким одіти можу смокінг,
І цілу ніч вино цідить.
Для мене друг, як охорона,
Це як святиня й це не жарт,
Що не боїться він дружини
Якщо його гукають в парк.
Для мене друг – хто любить правду,
Й за вас піде хоч з ким на ВИ,
І сяде з ним як тре» – за парту,
Як треба щось допомогти.
Для мене друг то так, як мати,
А не якийсь тобі брехун,
Що може все наобіцяти,
А сам чкурнути десь в буркун.
5.8.2013 р.
ДРУГОМ ТИ НЕ БУВ
Другом ніколи ти не був,
І ним ніколи вже не станеш,
Бо більше всіх – себе любив,
Ну, а на честь тобі – начхати.
4.8.2013 р.
Я ВСЕ ТОБІ ПРОЩУ
За поцілунки все тобі прощу,
І тут вже нічого судачить,
Й коли веселий день прийде,
Тоді за все тобі віддячить.
28.7.2013 р.
ПУХНАСТІ
Куди ж це все воно годиться?
Куди ж ідемо ми, куди?
І скільки ж можна вже свариться
Із-за якоїсь вже… біди?
Куди ж ведуть нас всі ці Мойші? –
Ці дипломовані уроди,
Що їм на кожного з нас чхати,
Вже незалежно від погоди.
А з виду всі такі пухнасті,
Що хочеться аж в руки взять,
А як придивися гарненько,
То кожний рвач з них, або – кат.
Якби з них думав хто про завтра,
Або хоч трохи про народ,
Я б їм писав би дифірамби,
Щоб все собі не пхали в рот.
4.8.2013 р.
ТРУДОВИКИ
Я знаю, що про нас говорить
Той Богом вибраний народ,
Їх не цікавить наше горе,
Їм би жінки та бутерброд.
Я знаю, як нас називають
Ті Богом вибрані сини,
Й чому до нитки роздягають
Нас всіх ті «праведні» пани.
Й, видно, що люблять ЦЮ роботу,
Бо ж ходять в офіс і в суботу.
4.8.2013 р.
ТИ ВЖЕ НЕ ТОЙ
К.В.Є.
Ти вже давно не той, Володя,
Якого я колись любив,
Бо ту любов, що мав до тебе,
То ти її давно вже вбив.
5.8.2013 р.
ДУРЕНЬ
Якщо думаєш, я – дурень,
Помиляєшся, браток,
Бо, де бачив ти щоб дурень
Стільки мав в житті думок?
Що я їм в житті довіривсь,
Що люблю їх більше всіх?
А, можливо, і правий ти,
Що від них не маю втіх?
14.7.2013 р.
ДУМКА, ЦЕ – МИТЬ!
Думка, це – мить.
Лише зумій на всім лету її схопить,
І зупинить!
І стане вічністю вона,
Як буде розуму повна.
А, якщо схопиш ти ту мить,
То з нею будеш й сам ти жить.
5.9.1991 р.
НУ ЩО ТОБІ СКАЗАТИ
Ну що тобі я можу й ще сказати,
Якщо тебе учили красти і стріляти,
Ще й брехати?
3.8.2013 р.
ПРО СВІЙ НАРОД
Мені байдуже, що про мене скажуть
Оті святі, що гноблять мій народ,
Але за кожного я українця ляжу –
Якщо, звичайно, він не ідіот.
І чхать хотів на всякі пересуди,
І як вони, їх буду теж пороть,
Щоб всі бандити те відчули,
Що українці, теж – народ.
4.8.2013 р.
УНІТАЗ
Ой, до чого, добрі люди,
Ми сьогодні дожились,
В кожнім офісі три ... леді,
Чи було таке колись?
Кожну сукню, як одягнеш –
Носиш поки не протреш,