Планета Х
- Автор: Кудрицкий Валентин Олександрович
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Профі
- ISBN: 978-966-2398-08-3
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Планета Х». Краткое содержание книги:
Шановні і дорогі мої друзі! Книга - «Планета ікс», яка лежить перед вами, це моя сьома книга поезії. Вона написана не лише для українців, а для всіх тих, хто любить Україну. Ні! Я не націоналіст, але свій народ люблю більше від іншого, бо це мій народ, який мене народив, який мені передав свою генетичну пам’ять, досягненнями якого я пишаюсь. І моя любов до народу, це як відзнака моєї вдячності. Бо, як говорив наш великий пророк Т.Г Шевченко: «Нема на світі України, немає другого Дніпра». Але, це не значить, що я не шаную і не поважаю інші народи світу і їх культурне надбання тільки тому, що вони мають різні з моїм народом відтінки, інший мовний та релігійний бар’єр, бо, вважаю, що кожна нація і кожна людина має право на своє самовизначення, тобто на свою власну думку, якою б вона не була, якщо вона не принижує гідності людей іншої національності та іншого віросповідання, хоч я за єдину віру у всьому світі, так як єдина віра, це єдиний Бог-Творець, який об’єднує всі народи світу. А то, як подивитися зі сторони, то ніби Богів було багато і що не знаєш, якому Богу молитися і коли відзначати дату його народження, так як євреї, католики і християни справляють Пасху в різний час, що в якійсь мірі налаштовує віруючих задуматись над тим, чи таке може бути насправді, адже Творець Світу був один і в той же час його день народження всі релігії відзначають в різний час? Але це інша тема про яку ми поговоримо в інший час. А тепер про книгу.
Все, що я написав в даній книзі, я адресую тобі, мій народе, хоч і не упевнений, що все написане сприйметься однозначно, так як у багатих одна думка, а в бідних інша. І це цілком закономірно, як і судження про християнство, або якусь іншу релігію, скажемо, мусульманство. Отож і судження про мою творчість буде неоднозначним. До цього потрібно бути підготовленим, а оскільки я людина похилого віку, то часу для викладання своїх думок-переконань залишається обмаль, тому приходиться дещо поспішати, щоб встигнуть викласти свої думки на тому рівні, на якому вони визріли і закарбувались в моєму розумі. Тому вирішив друкувати все, що я думаю, так, як я це розумію, а вам надаю право судити про мої думки з позиції свого бачення.
Наш вічний страх.
28.8.2013 р.
НОВІ ПОСІВАЛЬНИКИ
От до чого дожились
Наші добродії,
Бо на кого не поглянеш,
Скрізь – одні злодії.
Після Зварича явились
Нові посівальники,
Й називаються вони
Просто в нас – начальники.
Ці, як свині – все гребуть,
Що не дай – їм мало,
Хоч із кожного вже з них
Можна плавить сало.
22.8.2013 р.
ДО ЯКИХ ТУЛИТИСЯ?
– Ой, жінки-жінки-жінки,
Як не помилитися?
Бо уже не знаю й сам я –
До яких тулитися?
– А ти надто не спіши,
Й не спіши сутулиться,
Й почекай поки до тебе
Ті самі притуляться.
Бо не ми їх вибираєм,
А вони нас, братику,
То ж, дивись, не довіряй
Та отій кирпатенькій.
2.9.2013 р.
КОТИК І КИЦЯ
Держить Киця бутербротик,
І питає: – Де ти, Котик?
Бо оббігала всю дачу,
А тебе ніде не бачу.
Той на яблуні сидить
І до Киці тихо : – Цить!
Не лякай ти горобця,
Бо получиш штовханця.
31.8.2013 р.
ІНФЛЯЦІЯ І ОВАЦІЇ
Де не підеш – президентам
Скрізь одні овації,
І ніхто не запитає:
– Чому в нас інфляція?
А сміливці: – Тири-пири –
Під дзвінкі овації,
Не було б у нас бандитів,
Не було б інфляції.
Правда, правда! – із –під столу
Обізвався пан Буряк –
То я б коштував сьогодні
Десь руб сорок, не – трояк.
От яка у нас держава!
Та хіба ж це вже не гра,
Щоб ніхто не міг до шефа
Підійти без хабара?
Що за світ настав, лакузи?
Де не глянеш – боягузи,
Де ж це ми взяли такого,
Щоб боялись всі одного?
31.8.2013 р.
ЩАСЛИВИЙ ПОНІ
або
МАМА НА ПРИПОНІ
Ігорю
Як в малесенького поні –
Мамка в тебе на припоні,
То подай, то принеси,
То купи тобі труси.
Ну, а сам «маленький» поні
Більший, ніби слон на троні.
Хоч ніде він не працює,
Та зате всі дні – чаює.
То дай гроші на горілку,
То на пиво, то на дівку.
То ж матуся й на припоні,
Щоб не був «голодний» поні.
2.9.2013 р.
ПУСТУН РИЖИК
Є у нас такий пустун,
Мчить – то в поле, то в буркун...
Тут було в дворі воно,
Й ось стрибнуло вже в вікно.
Й цілий день ганяє в хаті,
Ніби вітер по загаті.
Дуже любить він тепло
І свіженьке молоко.
А коли нап’ється вволю –
Обриває він квасолю.
Що ж воно за звір такий –
Невгамовний і прудкий?
2.9.2013 р.
ДУША ПРОСИТЬСЯ
Як погляну на красуню,
Що під Сонцем жариться,
Як би й сам ото із нею
Я б хотів – пожариться?...
Які очі, грудоньки,
Як сорока носиться,
Що душа сама до неї,
Як угледить – проситься.
2.9.2013 р.
ОТ ТАМІЛА, ТАК ТАМІЛА
Ну ж була в мене Таміла,
Те й робила, що... шипіла.
І хоч як вона шипіла,
Але де казав – сиділа...
От Таміла, так Таміла.
31.8.2013 р.
Я – ПОЕТ
Я – поет й свої страждання
Я беру від молодих,
Бо найбільші всі бажання
Я отримую від них,
1.10.2013 р.
ЩОБ РОБИВ Я?
Щоб робив я в цьому світі
Щоб не мила і не гай,
Де б я міг тоді зустріти
В цьому світі Божий рай?
Ой, ти поле моє поле,
Ой, ви коники мої!
Де ж моя гуляє доля,
Де ж мені шукать її?
1.10.2013 р.
ТАК БУВАЄ
Що таке життя – не знаю,
Та завжди ти пам’ятай:
Якщо навіть ти й з чужою,
То свою не забувай.
1.10.2013 р.
ВІДКРИТЕ ЩАСТЯ
Я бачив як діток годують птахи,
А в них відкритий рот, як док,
Отак і в нашої Домахи
Завжди відкритий передок.
1.10.2013 р.
ЖИДОВСЬКІ ТРАСТИ
У нас нема чого вже красти,
Бо що було – украли ТРАСТИ.
26.2.2011 р.
РОЗСТІБНИ СВОЮ ДУШУ
Все життя посміхаюсь,
Та не можу сказать:
Розстібни свою душу –
Дай на скрипці зіграть!
28.10.11 р.
БРЕХНЯ І КАРТОПЛЯ
У нас вже мало хто жартує,
Й ніхто нікого вже не чує.
Фермер свою картоплю продає,
А без нітратів сам купує.
От вони люди в нас які,
Й щоб не брехнути - вже не можуть,