Дівчина, що гралася з вогнем
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #2
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5421-0
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Криминальные детективы
Электронная книга - «Дівчина, що гралася з вогнем». Краткое содержание книги:
Пізно ввечері у своїй квартирі вбито журналіста та його подругу, які вивчали канали постачання до Швеції секс-рабинь з Прибалтики та Східної Європи. Усі підозри падають на найдивнішу дівчину у світі з темним минулим — Лісбет Саландер.
Мікаель Блумквіст починає власне розслідування загибелі своїх колег і друзів, щоб знайти справжнього вбивцю і довести невинуватість Лісбет, яка колись врятувала йому життя.
По всій Швеції розпочато полювання на «вбивцю-психопатку», проте Лісбет Саландер не боїться кинути виклик усім — і мафії, і громадськості, і навіть самій смерті.
— Але поки що у нас немає нічого, що пов’язувало б її з убитою парою. — Екстрьом постукав по столу пальцями. — Гаразд, можливо, це вбивство виявиться не таким уже важким у розкритті. У нас є адреса Саландер?
— Вона зареєстрована на Лундаґатан у Сьодермальмі. Податкове відомство повідомляє, що періодично вона підробляла в «Мілтон сек’юриті». Це охоронна агенція.
— І яку ж вона для них виконувала роботу?
— Не знаю. Проте протягом кількох років вона мала від них скромненький річний дохід. Можливо, працювала прибиральницею або ще кимось.
— Гм, — буркнув Екстрьом. — Це потрібно з’ясувати. Але зараз у мене таке відчуття, що треба негайно розшукати цю Саландер.
— Згоден, — сказав Бубланськи. — Деталями займемося потім. Тепер ми вже маємо підозрюваного. Фасте, ви з Куртом поїдете на Лундаґатан і спробуєте затримати Саландер. Будьте обережні! Адже ми не знаємо, раптом у неї є ще й інша зброя, і невідомо, наскільки вона осудна.
— Добре.
— Бубла, — втрутився Екстрьом. — «Мілтон сек’юриті» очолює Драґан Арманський. Я познайомився з ним кілька років тому у зв’язку з іншим розслідуванням. На нього можна покластися. З’їзди до нього й особисто поговори з ним про Саландер. Ти ще встигнеш застати його до кінця робочого дня.
В інспектора Бубланськи зробилося незадоволеним обличчя — почасти тому, що Екстрьом, звертаючись до нього, ужив його прізвисько, почасти тому, що його пропозиція прозвучала як наказ.
— Мудіґ, ти продовжиш пошуки адвоката Б’юрмана. Заглянь до його сусідів. Мені здається, що його теж потрібно швидше знайти.
— Добре.
— Треба пошукати, чи є якийсь зв’язок між Саландер і парою з Енскеда. Також потрібно знайти сліди Саландер в Енскеді в той час, коли сталося вбивство. Ти, Єркере, візьмеш її фотографії і розпитаєш сусідів. Зайди до них увечері. Прихопи з собою хлопців у формі.
Бубланськи замовк і почухав потилицю.
— Чорт забирай! Ще б трішки везіння, і, дивись, ми впораємося з цією справою за сьогоднішній вечір. Адже я думав, що вона затягнеться надовго.
— І ще одне! — додав Екстрьом. — Передбачається зустріч з представниками ЗМІ. Я призначив прес-конференцію на третю годину. Я проведу її як слід, якщо дістану на допомогу когось із представників прес-служби. Думаю, хтось із журналістів зателефонує і вам. Так-от: щодо Саландер і Б’юрмана постарайтеся якомога довше нічого не говорити!
Всі закивали на знак згоди.
Драґан Арманський збирався піти з роботи раніше. Сьогодні був уже Великий четвер, а вони з дружиною хотіли на всі свята поїхати до заміського будинку на Бліде. Він саме застебнув портфель і надягнув пальто, як раптом йому зателефонували знизу з вестибюлю і сказали, що до нього прийшов інспектор кримінального розшуку Ян Бубланськи. Арманський не був знайомий з інспектором Бубланськи, проте вже того, що до нього завітав представник поліції, було досить, щоб, зітхнувши, повернути пальто на вішак. Йому не хотілось нікого приймати, але фірма «Мілтон сек’юриті» не могла дозволити собі бути неввічливою з поліцією. Гостя він зустрів у коридорі біля ліфта.
— Дякую, що погодилися приділити мені час, — почав Бубланськи. — Мій шеф, прокурор Ріхард Екстрьом, переказував вам свої вітання.
Вони потисли одне одному руки.
— Екстрьом… Так, мені доводилося мати з ним справу кілька років тому. Хочете кави?
Взявши в кавовому автоматі два стаканчики, Арманський відчинив двері свого кабінету і посадив Бубланськи за столик перед вікном, біля якого стояли зручні крісла для відвідувачів.
— Арманський — це російське прізвище? — поцікавився Бубланськи. — У мене теж прізвище на — ськи.
— Мої предки родом з Вірменії. А ваші?
— З Польщі.
— Чим я можу стати у пригоді?
Бубланськи дістав блокнот і розгорнув на потрібній сторінці.
— Я працюю над розслідуванням убивства в Енскеді. Думаю, ви чули про це в ранкових новинах.
Арманський кивнув.
— Екстрьом говорив, що ви здатні тримати язика за зубами.
— З моєю роботою сваритися з поліцією ні до чого. Можу вас запевнити, що я вмію мовчати.
— Добре. Зараз ми розшукуємо людину, яка раніше у вас працювала. Це жінка, її звуть Лісбет Саландер. Ви знаєте її?
Арманський відчув, як у животі в нього немов заворушився важкий камінь, але він і бровою не повів.
— З якої причини ви розшукуєте фрекен Саландер?
— Скажімо так: у нас є причини вважати її причетною до цієї справи.