Дівчина, що гралася з вогнем
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #2
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5421-0
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Криминальные детективы
Электронная книга - «Дівчина, що гралася з вогнем». Краткое содержание книги:
Пізно ввечері у своїй квартирі вбито журналіста та його подругу, які вивчали канали постачання до Швеції секс-рабинь з Прибалтики та Східної Європи. Усі підозри падають на найдивнішу дівчину у світі з темним минулим — Лісбет Саландер.
Мікаель Блумквіст починає власне розслідування загибелі своїх колег і друзів, щоб знайти справжнього вбивцю і довести невинуватість Лісбет, яка колись врятувала йому життя.
По всій Швеції розпочато полювання на «вбивцю-психопатку», проте Лісбет Саландер не боїться кинути виклик усім — і мафії, і громадськості, і навіть самій смерті.
— Чорт забирай! Щось повії стають усе страховиднішими. Таку без особливої потреби навряд чи хто захоче зняти.
Курт Свенссон нічого не відповів.
О четвертій двадцять їм зателефонував Бубланськи і повідомив, що він вийшов від Арманського і прямує до «Міленіуму». Фасте і Свенссона він просив почекати його на Лундаґатан. Лісбет Саландер треба буде відвести на допит, але прокурор ще не вважає, що її можна пов’язувати з убивством в Енскеді.
— Ага, — сказав Фасте. — Бубла говорить, що прокурор не любить заарештовувати підозрюваних, поки вони не зізналися.
Курт Свенссон мовчав. Вони ліниво поглядали на перехожих на вулиці.
У двадцять хвилин на п’яту на мобільник Ханса Фасте зателефонував прокурор Екстрьом.
— Події розгортаються. Адвоката Б’юрмана знайдено, він лежить у своїй квартирі застрелений. З моменту смерті минуло не менше доби.
Ханс Фасте так і підскочив на сидінні:
— Зрозумів вас. Що ми повинні робити?
— Я вирішив оголосити Лісбет Саландер у розшук. Її відсутність дає вагому підставу запідозрити її в потрійному вбивстві. Ми оголошуємо негайний розшук по всьому лену. Її потрібно затримати. Вона небезпечна і, можливо, озброєна.
— Зрозумів.
— Я висилаю на Лундаґатан пікет. У них буде дозвіл увійти й оглянути квартиру.
— Зрозумів.
— Бубланськи з вами зв’язувався?
— Він у «Міленіумі».
— І, очевидно, вимкнув свій мобільний. Спробуйте додзвонитися до нього і проінформувати про перебіг подій.
Фасте і Свенссон переглянулися.
— Питання, що нам робити, коли вона з’явиться, — сказав Курт Свенссон.
— Якщо вона буде сама і обставини це дозволять, ми самі її візьмемо. Якщо вона встигне повернутися до квартири, діятиме пікет. Ця дівчина — божевільна і лише дивиться, кого б убити. У квартирі в неї може бути прихована інша зброя.
Поклавши чималий стос рукописів на стіл Еріки Берґер, Мікаель Блумквіст раптом відчув смертельну втому і важко опустився в крісло для відвідувачів біля вікна, що виходило на Гьотґатан. Усю другу половину дня він намагався вирішити, як бути з незавершеною книгою Даґа Свенссона.
Це була дражлива тема. Минуло лише кілька годин після загибелі Даґа, а його працедавець уже з усієї сили роздумував, як розпорядитися його журналістською спадщиною. Мікаель усвідомлював, що на сторонній погляд його поведінка могла видатися цинічною і бездушною. Сам він сприймав це інакше. Він почував себе немов підвішеним у порожнечі — кожному працюючому журналісту відомий цей «синдром невагомості», що додає сили в кризовій ситуації.
Коли інші люди вдаються в горе, журналісти, що працюють з новинами, трудяться особливо ревно. І незважаючи на приголомшуючий удар, якого зазнали всі нинішні члени редакції «Міленіуму» ранком Великого четверга, професіоналізм переміг особисті почуття і вони з головою поринули в роботу.
Мікаелю це здавалося чимось само собою зрозумілим. Даґ Свенссон був зліплений з того ж тіста і на його місці вчинив би так само. Даґ Свенссон залишив у спадок рукописи, в яких висловлювався вибухонебезпечний сюжет. Він витратив кілька років на збирання матеріалу, сортування фактів; у цю роботу він уклав усю душу, але йому не вдалося довести її до кінця.
Головне, що він працював у «Міленіумі».
Вбивство Даґа Свенссона і Міа Берґман не було подією особливого масштабу, як, наприклад, убивство Улофа Пальме, що шокувало всю країну, за ними не буде оголошено національний траур. Але для співробітників «Міленіуму» цей удар був, мабуть, навіть сильнішим, позаяк торкнувся їх особисто. У Даґа Свенссона були широкі зв’язки в журналістських колах, і ці люди ставитимуть незручні питання.
Тепер перед Мікаелем і Ерікою постало завдання закінчити роботу над книгою Даґа Свенссона і з’ясувати, хто скоїв це вбивство і чому.
— Я можу відновити текст, — сказав Мікаель. — Нам з Малін потрібно буде пройтися по книжці, не пропускаючи ані рядка, і заповнити посилання, що їх бракувало, щоб ніщо не залишилося недомовленим. Головним чином потрібно просто йти шляхом, наміченим у записах Даґа, але в розділах п’ятому і шостому, які побудовані здебільшого на інтерв’ю, взятих Міа, у нас залишаються нерозв’язані проблеми, бо тут ми іноді просто не знаємо, з яких це взято джерел. Але я вважаю, що як першоджерелом ми можемо користуватись її дисертацією.
— У нас немає останнього розділу.
— Вірно. Але в мене є Даґові начерки, і ми з ним стільки разів їх обговорювали, що я точно знаю хід його думок. Я пропоную просто зробити загальне резюме і поставити його як післямову, в якій я опишу його погляди.