Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
У названих випадках звільнення засудженого відбувається у день надходження відповідних документів, а якщо вони отримані після закінчення робочого дня — вранці наступного дня. У ці ж строки повинен бути виданий і наказ командира військової частини про припинення виконання покарання у виді службових обмежень для військовослужбовця.
15. Час відбування покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців зараховується у загальну вислугу років, що дає право на пенсійне забезпечення та інші соціальні пільги, в тому числі й надбавки.
Глава 11 ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ КОНФІСКАЦІЇ МАЙНА
Стаття 48. Порядок виконання покарання у виді конфіскації майна
1. Суд, який постановив вирок, що передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна, після набрання ним законної сили надсилає виконавчий лист, копію опису майна і копію вироку для виконання Державній виконавчій службі, про що сповіщає відповідну фінансову установу. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опису майна не проводилося.
2. Виконання покарання у виді конфіскації майна здійснюється Державною виконавчою службою за місцезнаходженням майна відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
1. Покарання у виді конфіскації майна передбачено ст. 59 КК України. Цей вид покарання застосовується виключно як додаткове покарання, а його сутність полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Кримінальний закон прямо передбачає два види конфіскації — повну та часткову. У разі конфіскації частини майна суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перерахувати предмети, що конфіскуються.
2. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі або особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена судом лише у випадках, прямо передбачених в Особливій частині Кримінального кодексу України. Проте і в тих випадках, коли конфіскація майна передбачається у санкціях норм Особливої частини Кримінального кодексу України як обов'язкове додаткове покарання, суд виходячи з конкретних обставин кримінальної справи може прийняти рішення і про незастосування цього додаткового покарання. Зокрема, ч. 2 ст. 69 КК України та п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», передбачають, що при наявності кількох (не менше двох) обставин, які пом’якшують покарання, суд з підстав, передбачених у ч. 1 ст. 69 КК України може не призначати додаткового покарання, передбаченого у санкції статті Особливої частини Кримінального кодексу України як обов’язкове. Засуджений може бути також звільнений від конфіскації майна і у зв'язку з амністією або помилуванням, якщо до дня видання акта амністії або помилування, вирок у частині конфіскації не був виконаний.
3. Виконання покарання у виді конфіскації майна покладається на органи державної виконавчої служби за місцем знаходження майна засудженого, які при цьому керуються вимогами Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкцією про проведення виконавчих дій. Алгоритм дій державного виконавця залежить від того, які саме документи при виконанні покарання у виді конфіскації майна він отримує від суду. Як передбачає стаття, що коментується, державний виконавець отримує від суду, який постановив вирок такі документи: 1) якщо опис майна проводився — виконавчий лист, копію вироку та копію опису майна; 2) якщо опис майна не проводився — виконавчий лист, копію вироку та довідку про те, що опис майна не проводився. На підставі отриманих від суду документів державний виконавець приймає рішення про відкриття виконавчого провадження в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» (який вже нами розглядався).
У першому випадку, якщо опис майна вже проводився, державний виконавець перевіряє наявність зазначеного в описі майна і вживає заходів щодо виявлення іншого майна засудженого, яке підлягає конфіскації. У разі виявлення такого майна, державний виконавець включає його до опису.
У другому випадку, якщо опис майна не проводився, державний виконавець здійснює виконавчі дії, спрямовані на виявлення майна засудженого, котре підлягає конфіскації, і після його виявлення здійснює опис майна, про що складає відповідний акт. Відповідно до п. 5.6.6 Інструкції про проведення виконавчих дій при конфіскації майна акт опису складається в трьох примірниках. Перший залишається у провадженні державного виконавця, два інші вручаються під розписку (на першому примірнику) засудженому, представнику державних податкових органів (якщо він був присутній) або надсилаються їм.