Історія польсько-українських конфліктів т.1
- Автор: Сивицкий Николай
- Серия: Історія польсько-українських конфліктів #1
- Год: 2005
- Язык: украинский
- Год: ім. Олени Телыги
- ISBN: 966-7601-49-8
- Переводчик: Петренко Є
- Жанр: История
Электронная книга - «Історія польсько-українських конфліктів т.1». Краткое содержание книги:
Друга частина «Репресії Другої Речі Посполитої» охоплює період міжвоєнного двадцятиріччя і показує польсько-українські стосунки на основі авторського тексту, документів та інших публікацій, які підтверджують і доповнюють виклад.
3) 3 огляду на новий наказ, який доручає Окружному коменданту ПВ обов'язки Обласного коменданта СС, можна буде здійснити безпосередній вплив на місцеву організацію СС. Ця організація за тих умов при підтримці влади може спричинитись не тільки до закріплення, а й до програмного збільшення нашого майнового стану.
СС не єдина організація, яка у своїй праці може ефективно опиратися протидії, але за умови безпосереднього впливу сил, які проводять акцію. б) Через те, що 5 ппс складається з двох рот прикарпатської шляхти і що пан Генерал Глуховський, як командир OK X, наказав щорічно приймати з цієї шляхти надстроковиків, прошу пана Генерала, з огляду на відсутність вакансій і навіть зменшення за останній час у полку кількості професіоналів і надстроковиків, додати на такій підставі 2 штатні посади, щоб якнайшвидше мати професійні кадри з шляхти. в) Призначити до 5 ппс офіцерів з шляхетськими прізвищами, які повторюються у Турчанському повіті, оскільки це є найкращий виховний фактор для цієї шляхти.
Висновок 5 ппс про призначення нових підпоручників із прізвищами турчанської шляхти і офіцера (поручника) такого прізвища зі Львова з 19 ппс вислано службовим шляхом дня 24 ц. м. до Бюро персоналу.
В. ВИСНОВКИ ЩОДО СТРІЛЕЦЬКОГО СОЮЗУ (СС) У ТУРЧАНСЬКОМУ ПОВІТІ
З метою дальшого розвитку добре розпочатого СС у Турчанському повіті потрібні, крім закріплення Турчанського повіту до округу ПВ 5 ппс: а) постійний нагляд окружного коменданта ПВ 5 ппс як коменданта окружного СС; б) збільшення грошової дотації СС у Турчанський повіт; в) надіслання туди енергійніших людей і встановлення контактів з новим офіцером ПВ; г) прийняття на службу кількох найактивніших капралів (можливо, старшого стрільця у резерві) 5 ппс шляхетського походження після їх звільнення у резерв у вересні ц. р.;
ґ) сильний натиск на проблему організації орлят СС (спільно із вчительством); д) часті інспекції з боку Правління Округу СС.
III. ВИСНОВКИ (ПОБАЖАННЯ) ЩОДО ІНШИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
Праця над свідомістю стрільців прикарпатської шляхти у 5 ппс пішла незвично далеко, може, навіть далі, ніж належить сподіватись за такий короткий відрізок часу.
Більшість старшого віку повністю переконані і по черзі з дня на день переходять у римо-католицький обряд (2 рота стрільців уже близько 20,5, рота стрільців молодшого віку вже близько 16). 5 ппс, який завдяки своїм активним офіцерам встановив тісний контакт з місцевим населенням, з війтами більшості гмін і різними окремими особами, як польськими діячами, так і шляхтою — римо-католицькою і греко-католицькою, після низки розмов і вислуховування проблем і пропозицій населення стверджує, що і праця 5 ппс над двома ротами піде намарно, якщо на місцевості не буде підтримки і рішучої праці.
А. АДМІНІСТРАТИВНО-ДЕРЖАВНА ВЛАДА
Стверджую з повною переконаністю, за що несу відповідальність, що Турчанський староста не розуміє тієї праці, не хоче нею займатись і тим самим утруднює роботу:
1) особисто не займається політичними справами, а тільки господарськими;
2) політичну працю передоручив віце-старості;
3) не знає історії повіту і шляхти, бо твердить, що турчанська шляхта походить з руських бояр, тобто вони є русинами, яких він «не буде перекуповувати»;
4) не працював над організацією екскурсій шляхти на Конгрес і лише в останній момент під тиском листа командира 5 ппс зайнявся нею і то лише половинчасто;
5) перешкоджає переходу шляхти у римо-католицький обряд, доказом чого є твердження самих війтів, а перш за все війта Юзефа Комарницького, який заявив, що хотів перейти з 12 родинами своєї гміни на римо-католицький обряд, на що отримав відповідь від адміністративної влади, що інші можуть, але староство не хоче мати війта русина і греко-католика;
6) у всьому Турчанському повіті поширена інформація (може, тенденційність русинів), що службовці у старостві висміюють тих, хто приходить змінювати метрики на римо-католиків, кажучи, що роблять це за «польську ковбасу», що знайшло свій відголос навіть у «Побудці»;
7) на чолі делегації шляхти до 5 ппс під час Євхаристичного Конгресу староста поставив українця Височанського, який, не маючи ані одного члена зі своєї гміни, керував делегацією, тоді як є війти шляхтичі-поляки, які мали численних делегатів зі своєї гміни, що на власний кошт (100 злотих) привезли цю шляхту, були йому підпорядковані. Українець Височанський приїхав на чолі делегації, але не брав участі в урочистостях у 5 ппс, щоб не бути змушеним до виголошення промови і декларацій, які, безсумнівно, треба було робити під час проголошення тостів;