Історія польсько-українських конфліктів т.1
- Автор: Сивицкий Николай
- Серия: Історія польсько-українських конфліктів #1
- Год: 2005
- Язык: украинский
- Год: ім. Олени Телыги
- ISBN: 966-7601-49-8
- Переводчик: Петренко Є
- Жанр: История
Электронная книга - «Історія польсько-українських конфліктів т.1». Краткое содержание книги:
Друга частина «Репресії Другої Речі Посполитої» охоплює період міжвоєнного двадцятиріччя і показує польсько-українські стосунки на основі авторського тексту, документів та інших публікацій, які підтверджують і доповнюють виклад.
ВИШКІЛ
З точки зору вишколу, як і в минулому році, шляхта демонструє велике бажання й запал, але через низький рівень мислення не" може засвоїти теоретичні знання. Велику трудність становить також поняття ритму і координації рухів, через що з огляду на формальну муштру стоїть нижче від звичайних рот.
Усі розділи вишколу виконують повністю вправно, але не вміють добре відповідати і добре висловлюватись, що можна пояснити поганим володінням польською мовою, невмінням будувати фрази. Крім цього, є зауваження стосовно вишколу, як і у звітах попереднього року.
ВИХОВАННЯ
Крім частих цілеспрямовано підготовлених бесід на тему усвідомлення їхнього походження і чіткої установки всього апарату і кадрів на сприйняття молодого елементу, постійно проводиться початкова солдатська школа для неграмотних і уроки з історії і географії. Найважливішим моментом для них була підготовка до першої триденної відпустки (на Зелені Свята) і прибуття шляхетської делегації з Турчанського на Конгрес — див. нижче.
ХАРАКТЕРИСТИКА ЕЛЕМЕНТУ 5 ШЛЯХЕТСЬКОЇ РОТИ
Прикарпатська шляхта молодого віку мало відрізняється від старших за віком. Це є занедбаний елемент. Великий процент занедбаності, повна відсутність громадянсько-національної свідомості, слабе володіння польською мовою є найкращим доказом цього. Стрільці шляхетського походження 5 роти мають кілька властивих для себе характерних рис, які відрізняють їх духовно і почуттєво від решти стрільців цієї роти. Першою такою рисою є надмірна вразливість і чутливість на слова догани керівництва, які завжди викликають сльози. Другою такою характерною рисою є охота до бійки і непорозуміння між собою. Дуже часто зустрічається бажання оббрехати керівників і старших, а також відсутність поваги до чужої власності, і це майже збігається з оцінкою характеру стрільців 2 роти (старший вік). Виховна робота у війську при надзвичайно перевантаженій вишкільній програмі, до якої шляхта інтелектуально зовсім не підготовлена, не може наразі принести результати. Під цим оглядом праця у роті молодого віку йде наразі повільніше, але завдяки минулорічному досвіду набагато послідовніше — тим більше, що у 5 роті, крім елементів з Турчанського повіту — спокійного і дуже придатного до праці національного усвідомлення, ще є елемент з Дрогобицького і Самбірського повітів, які, як міський елемент, є більше підготовлені і, до певної міри, критично настановлені завдяки попередній належності до української «Просвіти». Однак у 5 роті молодшого віку почався процес за взірцем 2 роти старшого віку — перехід на римо-католицький обряд.
У 5 роті близько 16 переходить на римо-католицький обряд.
Висновки і побажання А. ВИСНОВКИ (для 5 ппс) а) Програма вишколу повинна відрізнятись від програми для звичайних рот.
V І період слід звернути увагу на фізичне виховання, муштру і національно-громадянське виховання. Бойовий вишкіл, який займає найбільше часу у нормальній роті, зменшити під оглядом кількості часу на якісь 20 % (той час призначити на громадянське виховання), обмежити його до самих типових і насправді необхідних тактичних засад, розраховуючи, що в осінньо-зимовий і весняно-літній І і III періоди це безумовно відпрацюють, оскільки на відміну від інших рот вони є розпарцельовані і будуть становити до кінця служби єдину роту. Стрілецький вишкіл належить розглядати як предмет, у якому вони будуть успішні з огляду на вроджені добрі якості (виховання у горах і поблизу лісів). Вихованню треба присвятити більше часу і почати від навчання читання і письма, а також зрозуміло висловлюватись. У муштрі треба дотримуватись ґрунтовної дисципліни і максимального покарання за провини.
V період не належить забагато хвалити і викликати у них зайву зарозумілість, бо вона може їх зіпсувати. Тільки після II періоду, досягнення ними певних результатів можна зробити з них гвардію полку (роти прапорова і представницька). б) Польський елемент цієї роти повинен бути заможнішим, більш авторитетним, бувалим, який знає принаймні трохи світу і життя, і це буде елемент ремісничий, міщанський і чиновницький, який має кращу освіту і домашнє виховання, щоб міг здійснювати безпосередньо позитивний вплив на шляхту. Цей елемент повинен бути найкращим і спеціально добиратись обліковим офіцером полку (заступник мобілізаційного офіцера) з усього полку. в) На змаганнях між підрозділами і інспекціях керівників не ставитись до роти на рівні зі звиклими стрілецькими ротами, бо рівень мислення шляхти не дозволяє на досягнення у вишколі такого ж рівня, особливо у І і II періодах. Доказом цього може бути класифікація, запроваджена на основі психотехнічних обстежень у 5 роті молодшого віку.