Історія польсько-українських конфліктів т.1
- Автор: Сивицкий Николай
- Серия: Історія польсько-українських конфліктів #1
- Год: 2005
- Язык: украинский
- Год: ім. Олени Телыги
- ISBN: 966-7601-49-8
- Переводчик: Петренко Є
- Жанр: История
Электронная книга - «Історія польсько-українських конфліктів т.1». Краткое содержание книги:
Друга частина «Репресії Другої Речі Посполитої» охоплює період міжвоєнного двадцятиріччя і показує польсько-українські стосунки на основі авторського тексту, документів та інших публікацій, які підтверджують і доповнюють виклад.
8) староста засмічує шляхетські гміни гмінними писарями українцями (не шляхтичами) так, що війти зі сльозами на очах просили нас у 5 ппс, щоб звільнили їх від тих писарів, бо вони самі, як і війти, хоч греко-католики, але поляки, нічого не можуть зробити, не кажучи вже про те, що ці писарі їх зраджують і все доносять у «Просвіту». Таким писарем, нав'язаним старостою найбільш відданому справі полонізації шляхти війту Зубрицькому, староста додав як опікуна — забитого українця писаря Тріску;
9) староста так підтримує українців, що його віце-староста офіційно телефонує до командира 5 ппс, чи може він підготувати українця до виступу українською на урочистому обіді у 5 ппс;
10) вважаю, що без відповідного тиску і вияснення з боку командира OK X, як і Львівського воєводи, Турчанський староста надалі буде проводити безглуздо-угодовську політику, тобто зі шкодою для польського середовища і Польської держави.
Б. ДЕРЖАВНА ПОЛІЦІЯ (ДП)
Комендант ДП у Турці також зовсім не розуміє шляхетської справи у Турчанському повіті, шукає тільки спокою з боку українців, запобігає прихильності євреїв — великих власників лісів і лісопилень, з якими живе у приязні і тісних стосунках, що показало перебування професора Ф. А. Оссендовського у Турчанському повіті, на що маю свідчення поважних громадян, місцевих діячів.
У Турчанському повіті повинен бути комендант ДП з сильною волею і характером, який за першочергову мету вважав би безпеку повіту, а не особисті фінансово-нафтові справи.
У селі Комарники — найбільшому, де починають переходити на римо-католицький обряд і де немає ще костелу, повинен бути ПДП для сміливості і почуття безпеки тих, хто цей обряд змінює.
В. ШКІЛЬНІ СПРАВИ
Якщо подивитись на шкільні справи, то там повне нерозуміння державних цілей:
1) бракує свідомих учителів, 2) бракує вчителів, що походять з підкарпатської шляхти, 3) відсутня будь-яка робота у цьому напрямку з боку шкільного інспектора, а перш за все з боку інспектора позашкільної освіти, покликаного для цього у першу чергу, 4) шляхта глибоко відчуває неприхильність шкільної влади до них, що виявилось у непризначенні до цього часу п. Виштравського на посаду вчителя у Турчанському повіті, у неприязності вчительства до шляхти, у називанні малих шляхетських дітей навіть за дрібні провини словами «розбійник» і т. п., що мало місце у Комарниках, як стверджує війт тієї гміни.
З цією метою
— Шкільне кураторство повинно змусити інспектора повністю змінити політику і відповідно налаштовувати вчительський персонал з точним встановленням цілей і потреби відрусинення давньої польської шляхти.
— Кураторство повинно проконтролювати вчительські кадри у повіті, спрямовуючи до шляхетських гмін тільки поляків, і то винятково надійних і високодосвідчених відносно ідейності — як національної, так і державницької.
— Негайно знайти вчителів-поляків шляхетського походження — з прізвищами, які повторюються у Турчанському повіті.
— Негайно виховати нові вчительські сили зі шляхти у польських вчительських семінаріях.
— Вплинути на вчительство щодо необхідності змін поглядів на СС, бо вчительство у Турчанському повіті, з одного боку, несвідоме з державницького погляду, а з другого, — некероване, як потрібно з громадянської точки зору, не розуміє, що стрілець, особливо на землях зі змішаним населенням, — це опора національності і Польської держави.
Учительство повинно як належати, так і заохочувати всіх до вступу до СС, а перш за все енергійно працювати над вступом молоді до «Орлят» при СС.
Категорично стверджую, що кожний військовий греко-католицького обряду, шляхтич Турчанського повіту, який був у ПВ чи «Стрільці» перед записом до війська, відразу признавався щодо польськості у полку — і був і є якнайкращим солдатським матеріалом і національно свідомим поляком.
Г. КОСТЕЛЬНІ СПРАВИ
Розпочати будівництво костелів за будь-яку ціну перш за все у Камарниках, де вже пожертвувано місце під костел, — дерево з гмінних лісів (гміни дадуть, якщо буде відповідний натиск адміністративної влади) і також із державних лісів, що, напевно, зробить директор державних лісів у Міністерстві рільництва п. Лорет. Уже навіть видані загальні вказівки щодо продажу дерева з державних лісів за надзвичайно низьку ціну.
Будувати народні доми стосовно світлиць для СС. З цією метою повинна бути допомога ззовні, бо місцеві не мають коштів, наприклад, гміна Явора подарувала «Стрільцю» ґрунт під побудову клубу, але через відсутність зацікавлення Окружного управління СС нічого там не зроблено. На костели розписати добровільний збір серед всього офіцерського корпусу й з цією метою створити рахунок ПКО та під протекторатом командира ОК розіслати відозви до всіх адміністративних одиниць і т. п.