Ставка більша за життя. Частина 2
- Автор: Збых Анджей
- Год: 1972
- Язык: украинский
- Год: "Радянський письменник"
- Переводчик: Микола Дуркевич
- Жанр: Другие приключения
Электронная книга - «Ставка більша за життя. Частина 2». Краткое содержание книги:
Одне завдання відповідальніше за друге, але Мочульський, що діє під прибраним ім’ям Ганса Клосса, знаходить у собі силу волі не схибити у ворожому оточенні, вийти переможцем у поєдинках із абвером та гестапо.
Книжка складається з шести новел, в основу яких лягли воєнні події 1943–1944 років. Вони є продовженням однойменного роману польського автора, що виходив у видавництві 1970 року.
— Я сказав: годі допитувати, — повторив Клосс. — Інга нікому некомпетентному не викаже жодної таємниці. Правда, Інго?
— Правда, — промовила вона тихо і вдячно глянула на Клосса.
Інга привела його в батьків кабінет. Постелила на тахті. Клосс уважно придивлявся до неї. Що вона знала насправді? Що сталося в замку Едельсберг? Він починав здогадуватись, треба було тільки дістати підтвердження. Отже, все-таки замок! Реакція цих людей — Берти, Шенка, Анни-Марії свідчила, що вони теж щось знають або хочуть знати. Одного з них Рінг міг тут лишити замість прив’язаного на ретязь собаки стерегти архів. Але кого?
Клосс витяг цигарки. Інга попросила й собі.
— Ти вже палиш? — здивувався він. І одразу збагнув, що зробив першу велику помилку — люди, які ховаються в лісах, не мають цигарок. — Запас, — пояснив він, — врятували з полкових складів.
Можна було б дати наказ старанно обнишпорити замок. Новак уже зв’язався з командуванням частини, розташованої в містечку. Звичайно, він нічого не сказав про Клосса; він тільки доповів командирові полку, що прибув сюди з спеціальним завданням. З Клоссом вони ще раз бачилися перед його приходом до Рінгів. Кілька хвилин розмовляли в під’їзді покинутого будинку. Цей під’їзд видався Клоссові найбільш підходящим місцем — тут вони зустрічатимуться й далі.
Новак хвилювався, розповів про свою розмову в командуванні полку. Полковник втратив контакт з дивізією, ситуація на фронті ускладнилася, на півдні були виявлені великі з’єднання німецьких танкових частин. Невідомо, звідкіля вони там узялися. Тож нічого дивного, що командир полку був не в дусі, коли до нього прибув Новак. Він із серця сказав коротко про роботу деяких високих штабів, які замість сімдесятишісток присилають офіцерів для спеціальних завдань.
Навряд чи він буде в захопленні, коли йому накажуть послати людей прочесати околиці замку, але завдання, звичайно, виконає… Тільки чи треба це? Якщо нічого не знайдуть, а пошуки сліпма відберуть багато часу, то це буде попередженням для тих… Адже не можна не рахуватися з тим, що німці ладні в разі небезпеки знищити архів.
Клосс вирішив спочатку сам провести розвідку. Якби тільки дізнатись, що насправді відомо Інзі? І кого лишив її дядько стерегти архів?
Вона стояла на порозі й палила цигарку. Клосс підійшов до неї і поклав їй на плече руку. Інга не сахнулась.
— Чому ти не сядеш?
— Я вже піду.
— Постривай. Та жінка, про яку ти говорила, жива?
Інга мовчала. В її очах з’явилася зараз недовіра.
— Чому вас це цікавить?
“Значить, жива, — подумав Клосс. — Бо коли б не так, Інга реагувала б інакше. Адже вона не боїться виказати таємниці Рінга, бо нічого про неї не знає. Вона боїться за ту жінку”.
— Я про це спитав, — сказав він, — бо якщо вона жива, то їй загрожує небезпека. Вона мешкала в замку?
— Авжеж, — прошепотіла Інга.
— І вона бачила, — вів далі Клосс, намагаючись уявити собі цю сцену. Він пам’ятав допит військовополоненого. Той німець, Бролль, казав про два вантажні авто й легкову машину. — І вона бачила, — повторив Клосс, — як приїхали два вантажні авто й легкова машина. Вивантажували ящики…
— Звідкіля ви знаєте? — скрикнула дівчина. Вона дивилася па нього з тривожним здивуванням.
“Та жінка знає, де Рінг сховав документи”, — думав Клосс. Та він розумів, що розпитувати далі Інгу не було сенсу. Замок — це обширний комплекс будинків, сад, парк, пристань на річці, напевно, якісь підвали і підземні ходи. Скільки знадобилося б людей, щоб усе як слід обнишпорити?.. Ми можемо не квапитись, але німці… можуть знищити архів, коли схочуть. Він усвідомив собі це ще раз і подумав, що треба за всяку ціну знайти цю жінку з замку.
Інга знає, де її шукати. Чи скаже вона? Ні, скоріше за все не скаже. А запитаннями він тільки може викликати підозру. Може, наказати Новакові допитати Інгу в командуванні полку? Теж надто ризиковано… На це треба багато часу й терпіння, а наслідки…
— Про що ви задумались? — спитала Інга.
— Остерігайся, — сказав Клосс. — А коли тобі потрібна буде допомога…
— Дякую, — прошепотіла вона і зникла в темному коридорі.
Через кілька секунд Клосс почув її крик. Він шарпонув двері й намацав у кишені запобіжник пістолета. Смуга світла з його кімнати освітила коридор.
— Нічого, нічого не сталося. — Голос Берти був спокійний і навіть дещо глузливий. — Просто фройляйн Інга надто нервова. Вона не впізнала мене в темряві.
Клосс повернувся до кімнати, погасив світло й відчинив вікно. В будинку панувала тиша, але він був переконаний, що принаймні двоє не сплять. Інга і той, кого лишив Рінг. А може, він помиляється, думаючи, що людина Рінга мешкає в цьому будинкові? Ні, мабуть, не помиляється. Зрештою, можливо, що ще одна людина залишилася в замку.