Її ім’я було Татьяна
- Автор: Суворов Виктор
- Язык: украинский
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Її ім’я було Татьяна». Краткое содержание книги:
Та невже наші вожді могли піти на те, щоби вбивати наших рідних матросиків заради виконання якихось своїх кар’єрних завдань?
Чом би й ні?
Не минуло й року, як Жуков на догоду Хрущову задля виконання своїх кар’єрних завдань скалічив десятки тисяч наших рідних радянських солдатиків. Чом би йому чи Сєрову не втопити ще всього лише декілька сотень матросиків?
Адмірал флоту Радянського Союзу Микола Герасимович Кузнецов заважав Жукову, заважав Хрущову, його слід було вигнати з ганьбою, вигнати так, щоб він більше ніколи не зміг би утручатися в питання будівництва флоту. А замість нього поставити догідливого безхребетного холуя в адміральських погонах.
2
Слід проаналізувати, що сталося з особами, причетними до катастрофи.
Командувача Чорноморським флотом віце-адмірала Пархоменка, який відмінив наказ посадити на мілину поранений лінкор «Новоросійськ» і заборонив евакуацію особового складу, не задіяного в боротьбі за порятунок корабля, 8 грудня 1955 року було знято з посади, розжалувано в контр-адмірали, призначено першим заступником командувача Тихоокеанського флоту. 1960 року Пархоменка поновили у званні віце-адмірала. Службу закінчив на посаді начальника Аварійно-рятувальної служби ВМФ. Він керував аварійно-рятувальною службою всіх чотирьох флотів Радянського Союзу й усіх флотилій. Адмірала з таким досвідом лише на таку роботу і ставити.
Віце-адмірал Пархоменко прийняв Чорноморський флот у липні 1955 року. До нього чотири роки Чорноморським флотом командував адмірал С. Г. Горшков. Потім Горшкова було призначено першим заступником Головнокомандувача ВМФ. Головком ВМФ Адмірал флоту Радянського Союзу М. Г. Кузнецов довго хворів, тому Горшков, по суті, виконував його обов’язки.
За дивним збігом обставин адмірала Горшкова ввели до складу Урядової комісії зі з’ясування обставин загибелі «Новоросійська». Катастрофа на Чорноморському флоті, до складу Урядової комісії входить єдиний моряк, той самий, який Чор-номорський флот щойно здав. Тобто особа вельми зацікавлена в тому, щоб недоліки та прорахунки його керівництва не розкрилися.
Невже не знайшлося адмірала з іншого флоту?
3
Кримінальну справу щодо загибелі лінкора «Новоросійськ» не відкривали, нікого не судили. Адже на суді, хай і закритому, щось могло розкритися.
Далі відбулося найцікавіше. Адмірала флоту Радянського Союзу Миколу Герасимовича Кузнецова було знято з посади, розжалувано у віце-адмірали й вигнано із Збройних сил з принизливим формулюванням «без права працювати на флоті».
Жодних звинувачень Кузнецову висунуто не було.
Багато років потому Микола Герасимович Кузнецов писав у ЦК:
«15 лютого 1956 року мене викликав колишній Міністр оборони, і протягом 5–7 хвилин, у винятково грубій формі, було оголошено про рішення понизити мене у військовому званні та звільнити з армії без права на відновлення. Після цього мене ніхто не викликав для формального звільнення. Якийсь представник управління кадрів (навіть без мене) приніс і залишив на квартирі документи про звільнення... Не будучи обізнаним у причинах свого покарання, я просив ознайомити мене з документами, що мене стосуються, але так і не отримав можливості.»