Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство
- Автор: Коллектив авторов, Толочко Пётр Петрович
- Год: 1997
- Язык: украинский
- Год: Наукова думка
- ISBN: 966000103
- Жанр: История
Электронная книга - «Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство». Краткое содержание книги:
Для істориків, археологів, антропологів, усіх, хто цікавиться історією нашої землі.
Знахідка на поселенні Рівне глиняної моделі будинку дає можливість припустити, що керешське населення будувало й наземні житла, залишки яких до цього часу ще не знайдено. Модель зображує прямокутну будівлю з двосхилою покрівлею, що була закрита шкірою або соломою. Стінами слугував тин, що спирався на кутові стовпи та був обмазаний глиною.
У населення мальованої кераміки житлами були овальні напівземлянки площею від 12 до 60 м2, що мали каркасно-стовпову конструкцію. Плетені стіни спиралися на стовпи, які також підтримували покрівлю. Долівка жител рідко була рівною, частіше вона складалася з системи з’єднаних ям. Для опалення та приготування їжі населення культури кереш та розписної кераміки використовувало глинобитні печі, рідше — відкриті вогнища.
Носії культури лінійно-стрічкової кераміки будували заглиблені житла двох типів. Однокамерні землянки з одним вогнищем мали площу від 5 до 18 м. Основу більш складних багатокамерних напівземлянок складала система з’єднаних між собою невеликих ям із декількома вогнищами. Відкриті заглиблені вогнища звичайно були розміщені у центрі або біля однієї із стін житла. У ряді випадків їхнє місце було підмащене глиною.
На заключному етапі у носіїв культури лінійно-стрічкової кераміки зберігаються однокамерні напівземлянки та з’являються наземні будинки. Площа вивченої у Незвисько наземної будівлі складала близько 80 м2. Будівля мала стовпову конструкцію, що підтримувала плетені стіни, обмазані глиною, та легку покрівлю. Добра збереженість житла дає змогу уявити його інтер’єр. У центральній частині містилося вогнище, біля якого були споруджені прямокутні глинобитні ділянки, що замінювали, мабуть, столи. Поруч із ними знайдено посуд. У північній частині житла розміщувалася глинобитна площадка розміром близько 5 м2, зроблена з вальків глини, покладених на дерев’яні плахи, що, мабуть, використовувалася для розтирання зерна. Її трохи підняті краї утримували зерно від розсипання. Поруч лежали зернотерки, а на землі стояла широкогорла посудина, в якій дуже зручно було зберігати зерно.
Необхідно відмітити, що особливістю житлобудівництва носіїв культури лінійно-стрічкової кераміки в Україні було переважання напівземлянок при поодиноких наземних житлах, які, проте, широко розповсюджені у західному ареалі родинних культур.
У заглиблених житлах мешкало сурське населення Надпоріжжя. Одна з таких будівель площею близько 100 м2 вивчена на поселенні № 2 Сурського острова. Напівземлянки будували також неолітичні мешканці Криму. На стоянці Кафка-Богаз розкопано маленьку підчотирикутну землянку із заокругленими кутами, площею близько 3 м2. На дні її розташовувалося заглиблене вогнище. Для порятунку від негоди в Криму використовували також печери та гроти.
Буго-дністровське населення у першій половині V тис. до н. е. створювало легкі наземні будинки, аморфні контури яких простежено по скупченнях кераміки, знарядь праці та кісток тварин. Їхня площа варіювала від 8 до 36 м. Спочатку вогнища, зроблені з каменю, розміщували поруч із будівлями; з другої чверті V тис. до н. е. усередині жител стали робити купольні печі на кам’яній основі. У третій чверті V тис. до н. е. під впливом нижньодонського населення у буго-дністровського з’являються окремі забудови підпрямокутної форми, наприклад на поселенні Сокольці 6. Судячи з матеріалів поселень Саврань та Пугач 2, наприкінці V — на початку IV тис. до н. е. крім легких каркасних будівель починають споруджувати будинки з кам’яним фундаментом. У ньому закріплювалися стовпи, що підтримували плетені стіни та покрівлю. Подібні будівлі мали площу близько 30 м2 та складалися з однієї або двох камер. Для опалення та приготування їжі їхні мешканці використовували відкриті вогнища.
Рис. 48. План, внутрішній та зовнішній вигляд житла лизогубівської культури на селищі Погорілівка — Вирчище. Неоліт, перша половина IV тис. до н. е. Реконструкція О. В. Тубольцева.
У першій половині IV тис. до н. е. легкі наземні будинки будували і носії культур азово-дніпровського населення. На острові Середній Стог у таборі пастухів було чотири курені округлої та овальної форм, площею 5—6 м2. Житло овальної форми площею близько 20 м2 досліджено на поселенні Стрільча Скеля. Його долівку було зроблено з утрамбованої черепашки. У середній частині містилося вогнище, поруч з яким лежали залишки посуду.
Інші будівлі споруджувало споріднене з азово-дніпровським нижньодонське населення. На поселенні Ракушечний Яр простежено залишки наземних підпрямокутних жител каркасно-стовпової конструкції. Їхні стіни, зроблені з тину, обмащували глиною.