Історія польсько-українських конфліктів т.3
- Автор: Сивицкий Николай
- Серия: Історія польсько-українських конфліктів #3
- Год: 2005
- Язык: украинский
- Год: ім. Олени Телыги
- ISBN: 966-7601-62-5
- Переводчик: Петренко Є
- Жанр: История
Электронная книга - «Історія польсько-українських конфліктів т.3». Краткое содержание книги:
Кожного, хто високо оцінив важливість і актуальність виходу в світ трьох томів книги Миколи Сивіцького «Історія польсько-українських конфліктів», просимо приєднатися до нашої сердечної вдячності п. Ярославі Барусевич та Дослідній фундації ім. О.Ольжича в СІЛА за сприяння у виданні цієї книги.
Відп.: У вбивствах, грабунках і підпаленні українських хат у Верхній Лещаві 19 березня 1945 року брали участь міліціонери з постерунків Войткова, Бірчі, Нижньої Лещави і Бжуської Гути. Ось їх прізвища:
1. Яблецький Станіслав — міліціонер пост. Бірча
2. Сарабін Володимир — міліціонер пост. Бірча
3. Вінерський Юзеф — міліціонер пост. Бірча
4. Цибенко Юзеф — міліціонер пост. Бірча
5. Соколовський Ян — міліціонер пост. Бірча
6. Грудецький Людвік — міліціонер пост. Бірча
7. Дикевич Юзеф — міліціонер пост. Бірча
8. Нахман — міліціонер пост. Бірча
9. Врубель Павел — міліціонер пост. Бірча
10. Заранський — міліціонер пост. Бірча
11. Лабан — міліціонер пост. Бірча
Прізвищ решти учасників не знаю. Не знаю також, що конкретно робив кожний з них. Крім того, особисто знаю, як міліціонер з постерунку Войткова бив батогом одного українця. Прізвища цього міліціонера не знаю. Це брюнет, вищий від середнього зросту, з несимпатичним обличчям. Нині він також арештований і сидить у в'язниці в Саноку.
Зап.: Куди поділись майно і худоба, пограбовані в українців Верхньої Лещави 19 березня 1945 року?
Відп.: Міліціонери з Бірчі розповідали, що три фури з різними речами і частина худоби, пограбовані в українців Верхньої Лещави, були спрямовані до Войткова. До Бірчі відіслано 7 коней, які роздали полякам, і 6 корів, які за розпорядженням старости чи також повітової комендатури спрямовані до рільничої школи у Перемишлі.
Зап.: Чи можете ви щось додати до своїх зізнань?
Відп.: Не маю більше чого сказати.
Протокол складено відповідно до моїх зізнань і прочитано зрозумілою для мене мовою, що стверджую своїм підписом: (-) Василькевич
Допитував слідчий опергрупп Укр. «Смерш» 4-го Українського фронту, ст. лейтенант (-) підпис нерозбірливий
Archiwum Państwowe Rzeszów, zespól WUSW. — Sygn. 182. — Teczka 6. — K. 1–2.
* * *
Витяг з протоколу допиту арештованого Єжі Заранського, сина Кароля
Є. К. Заранський, народився 1923 року у Львові, поляк, середня освіта, від 1931 до 1941 року мешкав у СРСР, комендант постерунку міліції в селі Войтково, військове звання — підпоручник.
Запитання: Прошу розповісти про події 19 березня 1945 року.
Відповідь: Один з інформаторів міліції повідомив, що у селі Верхня Лещава перебуває банда бандерівців. Про це я повідомив постерунку міліції в Бірчі, і ми постановили з комендантом, що я зі своїми міліціонерами оточу село з одного боку, а він з другого, бо Верхня Лещава лежить між Войтковим і Бірчою. 19 березня я вислав 9 міліціонерів, а двох забрав із собою. У селі вже було спокійно. Я зустрів коменданта міліції з Бірчі Врубеля, з ним був поручник Осипенко. Пізніше з Войткова приїхали фури з 16 затриманими українцями, які переховуються від мобілізації у Червону Армію. Коли фури під'їхали до дерева, на якому була повішена Ольга Василькевич, затримали їх. А коли всі зійшли, вибрав п'ять молодих чоловіків, решту вишикував у шеренгу і наказав розстріляти. Наказ виконав міліціонер з Бірчі на ім'я Вацек. Фури з рештою молодих чоловіків поїхали до Перемишля.
Потім міліціонери разом з братом повішеної Василькевичем почали палити будинки мирних мешканців і стріляти у населення і вгору, в результаті спалено більше 25 хат.
Протокол зізнання записаний правильно на підставі моїх слів, прочитав: (-) Заранський
Допитував: (-) капітан Димов Витя~ вірний: (-) ст. лейтенант Хлуснєв
Arthiw im Państwowe Rzeszów; zespół WUSW. — Sygn. 182. — Teczka 6. — K. 3.
* * *
Протокол допиту від 9 квітня 1945 року
Допитуваний: Трабенда Францішек, син Станіслава, народився у 1921 році, проживає від народження у селі Розпуття (Перемишльський повіт), поляк, письменний, неодружений, у війську не служив, позапартійний, за його словами не суджений, міліціонер постерунку в селі Войтково.
Запитання: Вас арештовано за участь у грабунках і вбивствах українського населення у селах Верхня Лещава і Грождево, розкажіть про свої дії.
Відповідь: Не брав участі у грабунках і вбивствах разом з міліцією у названих вище селах. Мені була доручена охорона коменданта Заранського на постерунку в селі Войтково.
Зап.: Органам слідства відомо, що при постерунку села Войтково вбито кілька осіб. Розкажіть, що це за люди і хто їх убив.
Відп.: Так, при постерунку Войткова вбито шість українців. Трьох розстріляв комендант, решту міліція, тобто ми. Прізвищ розстріляних людей не знаю.