Історія польсько-українських конфліктів т.1

Правління осередку ССШ з невтомним головою паном Карасінським Фр., малоземельним, який віддав своє приміщення повністю безплатно під вищеописану світлицю, постановило виставити хрест на кургані. Під цим курганом поховані польські солдати, які загинули у боях за Польщу у повстанні 1831 року. Хрест вони прагнули поставити ще у червні, аби принаймні у кінці цього місяця молитви могли відбуватись під голим небом, а не у малій, тісній каплиці, яка вміщала лише кілька осіб.

Купівля дубового стовпа на хрест, чотирьох стовпів, засува і штахет на огорожу, а також металевої фігури Господа Ісуса, загальною вартістю понад 100 злотих, тепер, перед жнивами, для тих бідняків є натугою понад їхні можливості, тим більше, що недавно вони спромоглися на закупівлю бонів позики протиповітряної оборони, по одному для кожного.

Прагнучи, однак, здійснити свій намір встановити Священний Символ, звернулись до Кременецького ліцею з проханням пожертвувати дубовий стовп на хрест. Як відомо, ліцей є власником кількох тисяч гектарів лісів на Волині, і пожертва одного дерева не завдала б ліцею великої шкоди.

Відповідь ліцею надійшла з… відмовою. Голова Карасінський заплакав. Ось зміст відповіді:

Кременецький ліцей, доповідь суспільних справ, Л. 615/39, Крем'янець, дня 24 травня 1939 р. Союз сільської шляхти у Дубні.

— У відповідь на лист від дня 16 травня 1939 року в справі надання одного дубового стовпа на встановлення хреста у Русін-Берестечку з повагою повідомляю, що Кременецький ліцей надає матеріальну допомогу лише тоді, коли впевнений, що громадськість, незважаючи на максимальне зусилля, не може виконати поставлене перед собою завдання. А через те, що встановлення хреста є мінімальним зусиллям для села, ліцей у допомозі принципово відмовляє. — Куратор Кременецького ліцею /-/ С. Чарноцький.