Енеїда [Aeneis - uk]

Ще про це лихо Еней, віддалившись, не знає. Невже ти 26] Їх від облоги не звільниш? Знов ворог загрожує мурам 27] Трої, що родиться вдруге[358], і військо те ж саме; з етольських 28] Арпів Тідід уже знову на тевкрів рушає. І далі, 29] Я так гадаю, чекають на мене і тут мої рани, 30] Знов мені, доні твоїй, доведеться із смертним боротись[359]. 31] Як без твоєї волі і згоди у край Італійський 32] Тевкри прийшли, хай спокутують тяжко провину. Відмов їм 33] В помочі. Та, як слухняні вони віщуванням численним, 34] Що їм богове і мани давали, то хто тепер може 35] Волю твою відмінять та іншу судьбу встановляти? 36] Що мені згадувать спалений флот з узбереж еріцінських, 37] Згадувать про владаря буревіїв, про вітри шалені 38] Із Еолії або про Іріду, на хмарах прибулу? 39] Вже підняла навіть манів вона — лиш одна та ділянка 40] Світу була недоторкана ще, — й Аллекто, на світ цей 41] Впущена раптом, по всіх італійських містах шаленіє. 42] Я не про владу[360] тепер побиваюсь; колись і цього я 43] Теж сподівалась, як доля сприяла, та той, кому зволиш, 44] Хай переможе. Як краю нема вже, який присудила б 45] Тевкрам дружина твоя невблаганна, молю тебе, батьку, 46] Димом від згарища Трої, нехай буде вільно принаймні 47] Цілим Асканія вирвать з облоги, хай внук заціліє. 48] Хай уже кидає доля Енеєм по хвилях незнаних, 49] Хай собі їде тим шляхом, який простелила фортуна. 50] Тільки б того[361] врятувати могла я і вирвати з січі. 51] І в Аматунті я маю оселю, і в Пафі високім, 52] І на Кітері, й в Ідалії також; хай там він без слави[362], 53] Зброю зложивши, свій вік коротає. Нехай уже буде, 54] Щоб у Авзонії владарем став Карфаген премогутній: 55] Тірським містам вже тоді перепони не буде. Й що з того, 56] Що врятувались від лиха війни, із вогнів арголійських 57] Вирвались, що побували в таких небезпеках великих 58] На суходолах безкраїх і в морі, як тевкри шукають 59] Лацію й мурів нового Пергама? Не краще було б їм 60] В згарищах по батьківщини останках осісти, на місці, 61] Де була Троя? Верни Сімоент їм і Ксант, дай сердешним 62] Тевкрам, благаю, дай знов пережить Іліона падіння». 63] В шалі тяжкому цариця Юнона тоді: «Чом неволиш 64] Спокій мовчання порушити й біль розкривати притихлий? 65] Хто із людей чи з богів примусив самого Енея 66] Ворогувати з Латином-царем і війну починати? 67] Кажеш, що долею гнаний він до Італії їхав, — 68] Шалом Кассандри[363] скоріше, — та хай уже й так. А чи ми ж то 69] Табір веліли лишать йому й вітру життя довіряти? 70] Хлопчику[364] провід війни віддавать і твердиню в опіку? 71] Дружби в тірренців шукати, народи підбурювать тихі? 72] Хтось із богів цю оману на нього навіяв чи наша 73] Сила жорстока? Й при чім тут Юнона й Іріда із хмари? 74] Зле, коли палять вогнем італійці відновлену Трою, 75] Або країну обстоює прадідну Турн, у якого 76] Дід був Пілумн, а богиня Венілія — мати. А те як 77] Звати, що тевкри латинян пожежею чорною нищать 78] І завойовують землі чужії і здобичу тягнуть? 79] Як те назвать, коли силою тестів собі й наречених[365] 80] З лона сім’ї виривають чи руки за миром підносять, 81] А до човнів своїх зброю ладнають? З рук грецьких Енея 82] Вирвати можеш, підставивши тінь і туман замість нього; 83] Судна на стільки ж німф замінити; а нам-то й не вільно 84] Поміч маленьку рутулам подати? «Енея нема там, — 85] Кажеш, — нічого не знає»; хай далі не буде й не знає. 86] Пафос є в тебе, й Кітера висока, й Ідаліон, чом же 87] Місто займаєш, війною вагітне, й народ твердосердий? 88] Чи повалити ми прагнем ослаблене царство фрігійське? 89] Ми? А не той, що кинув нещасних троянців ахеям? 90] Що за причина Європу і Азію збройно зіткнула 91] І для грабунку союз розірвала? Чи, може, дарданський 92] Той чужоложник[366] і Спарту здобув під моїм керуванням? 93] Я їм і зброю давала, й сприяла війні з Купідоном? 94] Треба тоді за своїх було дбати, тепер уже пізно 95] Жалі неслушні виводить і сварку зчиняти даремну».