Енеїда [Aeneis - uk]

12] Місто старинне було, Карфаген, поселенці тірійські[4] 13] Там оселились, далеко навпроти Італії й гирла 14] Тібру; було воно повне багатств і до бою завзяте. 15] Місто те, кажуть, Юнона найбільше з усіх полюбила, 16] Більше ніж Самос. Тут зброя її, тут її колісниця, 17] Тут, якщо доля дозволить, і влада над світом найвища 18] Має постати, — вона і тоді вже про це турбувалась. 19] Чула, одначе, нащадки такі із троянської крові 20] Вийдуть, що вирвуть колись із корінням твердині тірійські[5], 21] Вийде й народ відтіля, цар могутній, в боях переможець, 22] Лівії всій на загибель: цю нитку вже випряли парки. 23] З острахом, щоб не збулось це, Сатурнія ще й пригадала 24] Давню війну, що вела біля Трої за любих аргейців[6]. 25] Ще не затерлись-бо в пам’яті й гніву причини, жорстокий 26] Біль не ущух, у серці десь тліли й про присуд Парісів[7] 27] Згадка, і жаль за зневагу краси; й те ненависне плем’я, 28] Й шана, яку Ганімед тепер має[8]. За все це горіла 29] Гнівом важким до троянців, що скрізь їх морями носило, 30] Тих, що данайці іще не добили й Ахілл невблаганний 31] Не докінчив. Не впускала їх довго у Лацій, і довгі 32] Роки ще, долею гнані, вони десь морями блукали. 33] Стільки зусиль було треба, щоб римський народ утворити!