Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Биографии и мемуары » Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський
Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський

Электронная книга - «Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський». Краткое содержание книги:

Великий польський письменник Бруно Шульц (1892–1942), котрий усе життя мешкав у Дрогобичі й загинув там від рук нацистів у часи Шоа, був видатним епістолографом. Його листи часто ставали зав'язком майбутніх оповідань, є високими зразками прози магічного реалізму. «Книга листів» — збірка усіх вцілілих листів до друзів, колег, партнерів у видавничих і мистецьких починаннях, освітянських установ. Вона також містить віднайдені листи до Бруно Шульца, які дозволяють краще зрозуміти перипетії індивідуальної біографії митця, його творчі пошуки та осягнення. Це листування понад 60 років збирав видатний польський поет, есеїст і культуролог Єжи Фіцовський (1924—2006). Упорядник також спорядив публікацію докладними коментарями, які стосуються обставин віднайдення текстів, їх атрибутики, згаданих подій і осіб. Книга є своєрідним пам'ятником знищеному нацистами й сталіністами всесвітові галицьких євреїв, котрі спершу пережили Шоа, а відтак у СРСР зазнали брутального затирання слідів їхньої культурної, релігійної та навіть людської присутності на теренах краю.
_________________
Колись я знаходив вихід для своєї енергії в написанні листів, то була тоді єдина моя творчість.
З листа до Анджея Плешневича, 4 березня 1936
* * *
Мені потрібен товариш. Мені потрібна близькість спорідненої людини. Я прагну якоїсь запоруки внутрішнього світу, існування якого постулюю. Безугавно тільки тримати його на власній вірі, нести його всупереч усьому силою своєї перекірливості — то праця й мука Атласа. (…) Мені потрібен спільник для новаторських починань. Те, що для однієї людини є ризиком, неможливістю, поставленою догори ногами примхою, — відбите у чотирьох очах стає дійсністю. Світ наче чекав на ту спілку: досі замкнений, тісний, без подальших планів, він починає дозрівати барвами далечіні, лускати й відкриватися углиб. Мальовані проспекти поглиблюються та розступаються в реальні перспективи, стіна пропускає нас у раніше неосяжні виміри; фрески, мальовані на небосхилі, оживають, як у пантомімі.
З листа до Тадеуша Брези, 21 червня 1934
* * *
Ті листи, які мені вдалося знайти упродовж шістдесяти років, становлять не просто епістолярну колекцію, але передусім своєрідну автобіографію письменника, вони дають значний матеріал до його біографії, численні сліди якої затер час, а свідки переважно загинули. Властиво, увесь відомий нам сьогодні життєпис Бруно Шульца був реконструйований завдяки його листам, із уламків спогадів тих, хто його пережив, і нечисленних документів. Навіть такі елементарні дані, як дата народження письменника, подавалися у різних версіях, або супроводжувалися знаком запитання.
Єжи Фіцовський, зі Вступу до Книги листів
1 ... 95 96 97 98 99 100 101 102 103 ... 112
Перейти на страницу:

Твій Артур

Самбір, 27 VI 1938

[поштова листівка, дата поштового штемпеля]

31

Дорогий Бруно!

Не знаю, в чому річ, що я досі не отримав від Тебе відповіді. Може, Ти вже виїхав до Франції? — Я був пару днів у Львові і наново зав'язав стосунки із «Chwilą»[546] Виявляється, що впродовж минулого року хтось притримував мої статті й не допускав їх до др. Гешелеса[547]. Гарна історія, чи не так? Кілька днів тому я отримав листа від Ґомбровича[548], в якому (так само, як і Ти) він пропонує мені написати статтю, яка б розмежовувала Ваші творчості у відповідь Брайтерові[549]. Він радить мені надіслати її у «Wiad. Lit.»[550]. Якщо вистачить сили, то, може, візьмуся за це. Пише мені також Ґомбрович, що занепокоєний Твоєю постійною депресією. Чи Ти щось пишеш? Я беруся за статті до «Chwili». Чекаю швидкої відповіді. Твій

А. С.

Спало мені на думку, що коли Ти репрезентуєш досократичну епоху, а Ґ[омбрович] сократичну, то я (вибач мою зарозумілість) мав би представляти александрійську. В тому є (попри мою мегаломанію) певна влучність.

Самбір, 5 VII 38

[поштова листівка, дата поштового штемпеля]

32

Дорогий Бруно!

Дякую Тобі за Твого листа, який, як і всі інші, дуже підбадьорив мене в дусі, — а — як Ти знаєш — це мені в нинішньому застої д. потрібно. Той застій я приписую відсутності будь-яких успіхів, що для мого самопочуття має важливе значення. Замкнене коло: я погано почуваюся, бо відсутні успіхи, а успіхи відсутні, бо в мене лихе самопочуття. Чи не вважаєш Ти, що мислення (зокрема, логічне) обмежене замкненими колами й тавтологіями? Тож вони мусять мати певну цінність, тільки ще не знаю, яку.

Нещодавно прочитав Тент[551]; чудова книжка. Проблематика майже ідентична з тією, яку я вгадав у Фердидурке; але, може, дещо більш поверхова, ніж у Ґомбровича, бо суто інтелектуальна. Їжиковський[552] далебі є батьком польських експериментаторів. А водночас він безнадійно вплутаний у наївну, модерністську проблематику: істина й ілюзія, думка й чин, почуття й розум, боротьба з легкою поетичністю Молодої Польщі. Вся його велич заснована на доланні, на лапках. У тому, власне, визначення суті Їж[иковського]: людина з нескінченною перспективою лапок; як оті бляшанки, на яких намальований чоловік, котрий тримає бляшанку, на якій, тощо… А водночас на його прикладі найкраще можна впевнитися, що з подолання поганого мистецтва ще не народжується хороше мистецтво. Я не бачу, зрештою, тієї останньої інстанції, в ім'я якої він долає: він схожий на Мюнхгаузена, котрий витягає себе за перуку з трясовини. Отож останнім словом його філософії є хаос: бо що то за система, коли все удаване, коли реальність можна охопити поняттями тільки за допомогою грубого фальшування. Ту ж думку можна, зрештою, знайти в Ґомбровича, але він визволяє абсурд (для якого та думка дає йому виправдання) і чинить із нього щось позитивне, а Їжиковський спиняється на запереченні. Зрештою, слід бути дуже вдячним Іжиковському за відкриття політики душі, не слід, однак, ототожнювати того з фройдизмом, як дехто чинить: це щось прямо протилежне.

Що в Тебе чувати? Звичайно ж, Ти пишеш, щасливчик. Зі мною по-старому зле. Сиджу в Самборі по вуха, як у болоті. Тепер я трохи розрухався, пишучи цього листа, але неминуче знову зав'язну. Обіймаю Тебе й очікую на дуже швидку відповідь.

Твій

А. С.

[11 VII 1938]

33

Дорогий Бруно. Я досі Тобі не відписував, бо не було так дуже про що. Твоя порада написати працю про Їжиковського припала мені до смаку, але не знаю, чи він мені настільки близький, щоб я міг про нього сказати щось нове. Уже тиждень я намагаюся, проте не можу зосередитися. Я страшенно цікавлюся Месією[553]. Аби Тобі Твій внутрішній Бог дав якнайбільше сили й генія в ці великі миті. — До Парижа я би радив Тобі їхати лише в тому разі, якщо праця над Месією не зазнала б від того жодної шкоди. — Вже з'явився новий «Skamander». У ньому є Твоя стаття про Ґомбровича…[554], але моєї про Тебе катма[555]. Напишу до них знову із запитанням. На мій погляд, ця стаття, як на «Skamander», може, занадто алгебраїчна. Чекаю на швидку відповідь, зокрема, звістки про Месію. (Я ще раз прочитав Санаторій під клепсидрою. Ти даремно дав Останню втечу батька насамкінець. Це не зовсім репрезентативна річ). Обіймаю Тебе і чекаю новин.

вернуться

546

Див. примітку 8 у листі Ізидора Бермана (у електронній версії — прим. 512).

вернуться

547

Генрик Гешелес (1886—1942) — головний редактор «Chwili».

вернуться

548

Вітольд Ґомбрович — див. біографічну нотатку у примітках до листів Шульца до нього (у електронній версії — прим. 227).

вернуться

549

Еміль Брайтер — див. примітку 2 в листі Шульца до Мечислава Ґридзевського (у електронній версії — прим. 246).

вернуться

550

У «Wiadomościach Literackich» було опубліковано тільки лист Шульца, котрий полемізував з Емілем Брайтером щодо гаданої творчої залежності Ґомбровича від Шульца (див. лист № 72, пор. також лист Шульца до Романи Гальперн № 106). Текст Сандауера у «Wiadomościach Literackich» відсутній.

вернуться

551

Йдеться про роман Тент (Patuba) Кароля Іжиковського, опублікований в 1903 році.

вернуться

552

Кароль Іжиковський — див. примітку 11 у листах до Остапа Ортвіна (у електронній версії — прим. 18).

вернуться

553

Див. примітку 12 у листах Вітольда Ґомбровича (у електронній версії — прим. 492); пор. також примітку 15 у листах Шульца до Тадеуша і Зоф'ї Брезів (у електронній версії — прим. 82).

вернуться

554

Див. примітку 1 у листах Ґомбровича (у електронній версії — прим. 480); пор. також лист № 9 до Шульца.

вернуться

555

Згадану тут статтю Артура Сандауера про Санаторій під клепсидрою «Skamander» не опублікував.

1 ... 95 96 97 98 99 100 101 102 103 ... 112
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)