Капітани піску. Габрієла
- Автор: Амаду Жоржи
- Год: 1988
- Язык: украинский
- Год: "Вища школа"
- ISBN: 5-11-002355-7
- Переводчик: Юрий Владимирович Покальчук
- Жанр: Детские и приключения
Электронная книга - «Капітани піску. Габрієла». Краткое содержание книги:
— Але ж цей коледж не державний заклад.
— Вважай, що все вже уладналося. Енох одержав телеграму від Мундіньйо Фалкана, де той повідомляє йому про обіцянку міністра освіти розв'язати цю справу за кілька днів…
— І що тоді буде?
— Цей Мундіньйо Фалкан тертий калач…
— Цікаво знати, що йому треба, як ви гадаєте? — запитав полковник Мануел дас Онсас, але ніхто йому не відповів, бо саме спалахнула дискусія між Рібейріньйо, Доктором і Жоаном Фулженсіо щодо методів навчання в школах.
— …Все може бути, не заперечую. Але, як на мене, то для того, щоб вчити «ба-ба», «ма-ма», — кращої вчительки, ніж дона Гільєрміна, гріх навіть бажати. Хто вже потрапить до її рук… Мій син лише в неї зміг навчитися читати і рахувати. А ось навчання без лінійки…
— На жаль, полковнику, це відстале уявлення про навчання, — усміхнувся Жоан Фулженсіо. — Ці часи давно минули. Сучасна педагогіка…
— Що?
— Лінійка необхідна, але…
— Ви відстали на цілу епоху. В Сполучених Штатах…
— Дівчаток я, звичайно, віддам до монастирської школи, а що стосується хлопчиків, то тут справа вирішена — вони залишаються з доною Гільєрміною…
— Сучасна педагогіка скасувала лінійку разом з іншими методами фізичного впливу, — вдалося нарешті докинути й своє слово Жоану Фулженсіо.
— Не знаю, добродію, про кого ви говорите, але б'юся об заклад, що це не кращий вихід. Коли вже я вмію писати і читати…
Гаряче обговорюючи методи доктора Еноха і відомої дони Гільєрміни, славної своєю легендарною суворістю, вони простували до причалу. Чимало людей ішло в тому ж напрямку зустрічати пароплав. Незважаючи на ранню пору, в гавані вже починався день. Вантажники носили мішки какао із складів на пароплав «Баїйяна». Готувався знятись з якоря баркас з піднятими білими вітрилами, схожий на якусь казкову птицю. Переливисто засвистіла боцманська дудка, даючи команду, на відплиття. Полковник Мануел дас Онсас не вгавав:
— Якого дідька треба цьому Мундіньйо Фалкану? Судомиться людина невідомо чого. Займався б своїми справами і не тикав носа в чужі.
— Та тут все ясно. Незабаром вибори, і чоловікові кортить стати префектом.
— Не думаю… Це для нього дрібнувато… — сказав Жоан Фулженсіо.
— Він людина честолюбна.
— А що, префект би з нього був підходящий. Він доволі енергійний і рішучий…
— Він ще тут людина чужа. Ніхто його як слід не знає…
Доктор, прихильник Мундіньйо Фалкана, перебив попереднє висловлювання:
— Люди, на зразок Мундіньйо Фалкана, нам потрібні. У нього є ерудиція, сміливість.
— Карамба, Доктор! Сміливості, по-моєму, мешканцям цих країв не бракувало ніколи.
— Я маю на увазі не ту сміливість, що необхідна для стрілянини і вбивства. Йдеться про щось значно важче і важливіше.
— Про важче?
— Мундіньйо Фалкан, як каже Амансіо, справді приїхав сюди нещодавно. Але ж погляньте, скільки він встиг зробити? Чудовий проспект на набережній, в який ніхто не вірив і який так прикрасив місто, — справа його рук! Він привіз перші вантажні автомобілі, без його допомоги не виходила б «Діаріо де Ільєус», не було б у нас і клубу «Прогрес».
— Подейкують, що він позичив грошей росіянину Якову і Моасіру для розвитку автобусного сполучення.
— Я згоден з Доктором, — сказав Капітан, який до цього не промовив жодного слова. — Такі люди нам потрібні… Люди, які розуміють прогрес і сприяють його розвиткові.
Першим, кого вони зустріли на причалі, був Ньо-Гало, службовець податкової контори, типовий представник богеми, непримиренний антиклерикал, постать, без якої вода, як то кажуть, ніде не освячувалась. Одразу ж залунав його гугнявий голос:
— Привіт добірному товариству!.. — Він кинувся тиснути всім руки і, захлинаючись, розповідав: — Спати хочеться, аж очі злипаються. Були ми в «Батаклані» з арабом Насібом, а потім відвідали Машадан… Що й казати, кухня! Жінки!.. Але я не міг не зустріти Мундіньйо Фалкана…
Проти гаража Моасіра Естрелли збирались пасажири першого автобуса. Зійшло сонце. Був чудовий день.
— Урожай, є надія, буде добрячий.
— Завтра в нас обід на честь відкриття автобусного руху.