Безмірна залежність

— А мої друзі — студенти Михайло і Аліса, — почав Ілля, — уявляєш, ніколи навіть не обіймаються і не цілуються. Я тільки один раз бачив, як вона поклала голову йому на плече.

— А вони точно зустрічаються? — розсміялася я.

— Так, тому що я бачив, як вони сваряться. Коли вони переїжджали, Аліса почала вередувати, не могла якусь річ знайти, а без неї не хотіла їхати. Машина внизу вже чекала, тоді Михайло її схопив і силою поволік. Я тоді, до речі, вперше бачив його таким злим і владним.

— Знаю, що б ти зробив на його місці: залишив би її одну і поїхав.

Ілля розсміявся і поцілував мене в скроню.

— Твоя правда, але я б обов'язково потім повернувся.

— Правда?

— Звичайно. Але взагалі, коли виникає конфлікт, жінка повинна заспокоїти чоловіка, а не злити його ще сильніше. Щодо мене, то дівчина не повинна ображатися на мої вчинки, я маю відчувати свободу дій. Коли я одного разу посварився з Оленою, вона мене так вивела з себе, що я виштовхав її за двері.

— Гей, це жорстоко!

— Повір мені, вона на це заслуговувала. Вона тоді вкрала мій паспорт і погрожувала його знищити, якщо я не вийду до неї на вулицю. А іноді могла і в двері мої дзвонити годинами.

— Жах. І ти їй не відчиняв?

— А навіщо? А ще, коли ми вже не спілкувалися, вона написала моїй сестрі, що вагітна. Після цього сестра сказала, що більше ніколи не хоче її ані бачити, ані чути.

– І я її розумію. Ти ж з Оленою більше не зустрічаєшся? — спитала я прямо про те, що і так знала.

— Ні, не зустрічаюся, — відповів Ілля, — ми і не зустрічалися ніколи. Це був лише секс. А пристрасть ніколи не призводить ні до чого путнього. Інша моя колишня взагалі пила якісь краплі, щоб сильніше збуджуватися. У підсумку, я уникав з нею зустрічей. Ми з нею ніколи душевно не спілкувалися, тільки секс на вихідних. Але чомусь, коли я вирішив це припинити, вона страшенно образилася.

— Вона кохала тебе.

— Як вона могла кохати? Кохання — воно не таке. Але я не можу сказати, що вона була поганою. Або що Олена погана, а ти добра. Чи навпаки. Всі ви абсолютно різні, з плюсами і мінусами.

— Звісно, так і є, — погодилася я, поклавши голову на його плече.

— А одна дівчина мене просто благала, аби я зробив їй дитину.

— А ти що? Може, у тебе дійсно є діти?

— Я відмовився. Але хіба було б погано, якби вони у мене були?

— Ні, для мене це не має значення. А що буде, якщо я раптом завагітнію?

— Обов'язково мені скажи про це. І не смій нічого робити з дитиною.

— Ніколи.

Ми цілий день розмовляли і не могли наговоритися. З Іллею було так легко. Це був мій чоловік. Зустріч все розставила по своїх місцях. Поступово, але влучно. Мені дуже сподобалося, що сьогодні він не відгукувався занадто погано про Олену, адже чоловіки не повинні зневажливо ставитися навіть до колишніх своїх жінок.