Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
4. Стосовно повіреного в ч. 3 ст. 1009 ЦК також зазначається на те, що його відмова від договору не тягне обов’язку повіреного відшкодувати довірителю завдані цим збитки. Але із ч. 3 ст. 1009 ЦК випливає, що, не дивлячись на те, що відмова повіреного від договору є правомірною в силу п. 1 ч. 1 ст. 1008 ЦК, повірений несе обов’язок відшкодувати завдані довірителю відмовою від договору збитки в двох випадках: 1) коли довіритель був позбавлений можливості в інший спосіб забезпечити свої інтереси; 2) коли повірений діяв як комерційний представник.
Стаття 1010. Обов’язки спадкоємця повіреного та ліквідатора юридичної особи — повіреного
1. У разі смерті повіреного його спадкоємці повинні повідомити довірителя про припинення договору доручення та вжити заходів, необхідних для охорони майна довірителя, зокрема зберегти його речі, документи та передати їх довірителеві.
2. У разі ліквідації юридичної особи — повіреного ліквідатор повинен повідомити довірителя про припинення договору доручення та вжити заходів, необхідних для охорони майна довірителя, зберегти його речі, документи та передати довірителеві.
1. Зобов’язання повіреного перед довірителем є нерозривно пов’язаним з особою повіреного. Тому обов’язки, що складають зміст цього зобов’язання, у зв’язку із смертю повіреного припиняються. Решта майнових прав та обов’язків, які виникли на підставі договору доручення, але виходять за межі зобов’язання доручення, смертю повіреного не припиняються, а спадкуються. Очевидно, до таких обов’язків належать і обов’язки охороняти майно довірителя, зберігати його речі, документи. Але ч. 1 ст. 1010 ЦК зазначає на ці обов’язки як на такі, які спадкоємці несуть в силу закону, а не отримують в порядку спадкування. Також в силу спеціального зазначення в законі спадкоємці несуть обов’язки повідомити довірителя про припинення договору (про смерть повіреного) та передати довірителю речі і документи, які йому належать. До випадків припинення договору доручення у зв’язку із смертю повіреного слід застосовувати правила ч. 1 ст. 1009 ЦК про наслідки припинення договору доручення.
2. Ліквідаційна комісія юридичної особи після відмови від договору доручення відповідно до абзацу другого ч. 3 ст. 1008 ЦК повинна вжити заходів, необхідних для охорони майна довірителя, збереження його речей і документів і передати їх довірителеві. У повідомленні довірителю про припинення договору в зв’язку з ліквідацією повіреного — юридичної особи сенсу немає, оскільки доцільно не очікувати моменту, коли договір доручення буде припинений в зв’язку з виключенням юридичної особи — повіреного із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, а зробити заяву про відмову від договору доручення зразу ж після початку роботи ліквідаційної комісії.
ГЛАВА 69 КОМІСІЯ
Стаття 1011. Договір комісії
1. За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
1. Комісіонер, на відміну від повіреного, вчиняє правочини за дорученням комітента від свого імені, а не від імені комітента.
Стаття 1012. Умови договору комісії
1. Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.
2. Комітент може бути зобов’язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами.
3. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов’язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.
1. Частина 1 ст. 1012 ЦК доволі нежорстко підходить до визначення в договорі комісії його умов. Допускається, щоб в договорі комісії не був визначений асортимент товарів, які є предметом комісії. Це стосується і договорів комісії, що кваліфікуються як господарські. Проте ч. 3 ст. 1012 ЦК визнає істотними умовами договору комісії, за яким комісіонер має купити або продати майно, умови про це майно та його ціну.