Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
1. Із ч. 1 ст. 1017 ЦК не випливає заборони на встановлення договором підстав та умов відступу комісіонера від вказівок комітента. Умовами договору можна заборонити комісіонеру відступити від вказівок комітента навіть за наявності умов, встановлених ч. 1 ст. 1017 ЦК. Чинність цієї частини поширюється і на відносини, в яких комісіонер є підприємцем.
2. Із логічного зв’язку між абзацами першим та другим ч. 4 ст. 1017 ЦК (із контексту цієї частини) випливає, що майно вважається прийнятим комітентом у разі, якщо повідомлення про відмову від товару комітент не надіслав комісіонеру в розумний строк.
Стаття 1018. Право власності комітента
1. Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента.
1. Майно, яке придбав комісіонер на доручення і за рахунок комітента, є власністю комітента. Сторони договору комісії можуть домовитись про інше. Якщо такої домовленості немає, право власності на це майно комітент отримує в момент передання майна комісіонеру особою, яка це майно відчужує. Майно, передане комітентом комісіонеру на комісію, також залишається у власності комітента до моменту його передання покупцеві, якщо інше не передбачено договором між комісіонером та покупцем.
Стаття 1019. Право комісіонера на притримання речі
1. Комісіонер має право для забезпечення своїх вимог за договором комісії притримати річ, яка має бути передана комітентові.
2. У разі оголошення комітента банкрутом комісіонер вважається заставодержателем притриманої ним речі.
1. На забезпечення вимог комісіонера до комітента комісіонерові надається право притримання речі, яка була придбана відповідно до договору комісії та підлягає переданню комітентові. Оголошення комітента банкрутом (ст. 22 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» [108]) є юридичним фактом, в результаті настання якого право притримання комісіонера перетворюється в право застави. Це надає комісіонеру право на включення його вимоги до першої черги вимог, які задовольняються за рахунок майна боржника (комітента) відповідно до ст. 31 названого Закону. Такою є практика, що сформована судами, хоч і Закон «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» [167], і Закон «Про іпотеку» [156], прийняті пізніше Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» [108], містять застереження про їх переважне застосування перед раніше прийнятими законами, а тому повинні застосовуватись переважно перед ст. 31 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка заперечує речове право заставодержателя і передбачає перетворення його в зобов’язальне право першої черги стосовно банкрута.
Стаття 1020. Право комісіонера на відрахування з грошових коштів, що належать комітентові
1. Комісіонер має право відраховувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, що надійшли до нього для комітента, якщо інші кредитори комітента не мають переважного перед ним права на задоволення своїх вимог із грошових коштів, що належать комітентові.
1. Грошові кошти, які надійшли комісіонерові у зв’язку з виконанням договору комісії, називаються у ст. 1020 ЦК такими, що належать комітентові. Проте немає підстав для твердження про те, що комітентові належать будь-які речові права на ці кошти. Вимоги комітента до комісіонера стосовно сплати коштів мають виключно зобов’язальний характер. Тому комісіонер розпоряджається цими коштами на свій розсуд.
Зокрема, прямо визнається право комісіонера відрахувати належні йому за договором суми із цих коштів. Після цих відрахувань комісіонер має здійснювати відповідні перерахування комітентові. Але інше використання таких коштів не може тягти відповідальності комісіонера, бо він може відповідати тільки за порушення строків перерахування коштів, а не за використання їх за нецільовим призначенням. Тому і застереження про право комісіонера на відрахування за умови, «якщо інші кредитори комітента не мають переважного перед ним права на задоволення своїх вимог із грошових сум, що належать комітентові», не має реального значення.
Стаття 1021. Обов’язок комісіонера зберігати майно комітента
1. Комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента.