Золотий маг. Книга 1. Зерно

— Готовий, — сумно відповів Нік.

Він став біля столу і спробував сконцентруватися на пентаграмі. Зазвичай йому вдавалося легко зосереджуватися, але труп в центрі малюнка ніяк не давав йому зараз це зробити. Йому довелося закрити очі, щоб відволіктися, тоді відразу стало легше. Він вирішив використовувати невелику кількість сили, так як вчила його Ліна. Зачерпнувши трохи сили, він відкрив очі, сконцентрував увагу на нижній точці перевернутої пентаграми і вимовив слова заклинання. Нік відчув, як сила потекла в пентаграму. Що його здивувало, при входженні в неї сила ніби міняла трохи колір. Якщо до зіткнення зі столом сила була сріблястою, то в місці дотику вона темніла. Він подивився на стіл і побачив, як два промені пентаграми почали горіти вогнем. Більше нічого не відбувалося. Він зрозумів, що вклав занадто мало сили в заклинання. Але з іншого боку, Нік почав розуміти, швидше відчувати, що це випробування може закінчитися успішно. А це означало, що в його Зерні була і частинка темного. Це чомусь його налякало. Йому навіть захотілося перервати випробування, щоб не показувати цього професору. Але подивившись на обличчя демона й побачивши неймовірне очікування дива, він не зміг обдурити того. Цього разу він збільшив кількість сили та домігся того, що вся пентаграма стала горіти вогнем, але кішка залишалася нерухомою. Нік згадав, як важко і якою кількістю сили давалися йому випробування з Геомагії і магії гравітонів, той вирішив, що треба вкладати дуже багато сили, аби отримати відгук. Цього разу він не обмежував кількість, а просто вливав силу в заклинання без зупинки. Промені пентаграми на столі загорілися яскравим полум’ям. Він навіть встиг здивуватися, чому від них не загоряється стільниця. Але всю його увагу зайняла кішка. Нерухомий труп почав ворушитися. Невпевненими рухами кішка стала на всі чотири лапи, мертвими очима подивилася на Ніка і, вже чого він зовсім не очікував, стрибнула на нього. Але польоту не вийшло. Кішка ніби налетіла на невидиму перешкоду, яка відкинула її назад в центр пентаграми. Нік настільки був приголомшений тим, що сталося, що втратив концентрацію та обірвав заклинання. І в цю ж мить на столі замість рухомої кішки він знову побачив лежачий труп. Навіть на якусь мить здалося, що рухи тварини йому примарилися і були плодом його уяви, але, глянувши на сяючого від щастя професора Атавхаї, зрозумів, що випробування він пройшов успішно. Нік відчув сильну втому, начебто він не магічну силу витрачав, а весь день тягав важке каміння. Добре, що поруч опинився стілець. Нік буквально звалився на нього, не в змозі поворухнутися.