Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
3) при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об’єкта, який страхується.
Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об’єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним;
4) вживати заходів щодо запобігання збиткам, завданим настанням страхового випадку, та їх зменшення;
5) повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.
2. Договором страхування можуть бути встановлені також інші обов’язки страхувальника.
1. Перелік обов’язків страхувальника, що встановлені ст. 989 ЦК і ст. 21 Закону «Про страхування», не є вичерпним. Договором страхування можуть встановлюватись і інші обов’язки страхувальника.
2. Страхувальник несе обов’язок при укладенні договору страхування надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику. Наслідком порушення страхувальником цього обов’язку може бути визнання договору страхування недійсним на підставі ст. 229 ЦК. Що стосується порушення страхувальником обов’язку інформувати страховика про будь-які зміни страхового ризику, то закон не передбачає настання для страхувальника будь- яких негативних наслідків внаслідок порушення ним цього обов’язку. Такі наслідки можуть бути встановлені тільки договором.
3. Неповідомлення страхувальником страховика про укладені раніше договори страхування щодо цього ж об’єкта страхування тягне нікчемність договору страхування, при укладенні якого страхувальник припустився такого порушення.
Стаття 990. Умови та порядок здійснення страхової виплати
1. Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
2. Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
1. Підставою здійснення страхової виплати ст. 990 ЦК визнає заяву страхувальника, його правонаступника чи іншої особи, визначеної договором страхування, а також страховий акт (аварійний сертифікат). Цей документ складається страховиком або залученим ним аварійним комісаром. Право залучити аварійного комісара для розслідування страхового випадку має і страхувальник. При цьому страховик не може відмовити аварійному комісару, залученому страхувальником, в проведенні розслідування, і повинен ознайомити страхового комісара з усіма обставинами страхового випадку і надати йому всі необхідні документи і матеріали.
2. Більш широкий перелік документів, необхідних для здійснення страхової виплати, встановлено ст. 35 Закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» [179].
Стаття 991. Відмова від здійснення страхової виплати
1. Страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі:
1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов’язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов’язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров’я, честі, гідності та ділової репутації;
2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;
3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об’єкт страхування або про факт настання страхового випадку;
4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала;
5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;
6) наявності інших підстав, встановлених законом.
2. Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.