Четверте Правило Чарівника, або Храм Вітрів
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Четверте Правило Чарівника, або Храм Вітрів». Краткое содержание книги:
Тепер генерал Райбах не хотів повертатися на північ і пояснював це тим, що, раз його армія вже так далеко просунулася на південь, стратегічно вигідніше зупинити загарбників до того, як вони досягнуть густозаселених районів.
— Генерал, мені важко заперечувати ваші аргументи, але, боюся, ви недооцінюєте загрозу. Виходячи з тих відомостей, що мені вдалося отримати, у Імперського Ордена достатньо сил, щоб розтрощити вашу армію, навіть не затримавшись. Я аніскільки не сумніваюся в здібностях ваших людей, але Орден задавить вас чисельною перевагою.
Генерал впевнено посміхнувся.
— У ваших словах, аббатиса, безумовно, є сенс. Я чув такого роду міркування на протязі всієї моєї кар'єри. Тільки справа в тому, що війна рідко підпорядковується логіці. Іноді доводиться сподіватися лише на добрих духів і кидатися в бій.
— Скидається на відмінний спосіб його програти.
— Я не раз це робив — і досі живий. — Верна примружилася.
— Що ви затіяли?
— Здається мені, що ми зупинимось тут. Гінці можуть пересуватися значно швидше, ніж ціла армія. Моя думка — потрібно знайти місце, яке зручніше для оборони, і там засісти.
— І де ж?
— Якщо ми рушимо на схід, в високогір'я Д'хари, то наша позиція буде досить вигідною. Я знаю місцевість. Якщо Орден спробує проникнути в Новий світ через Д'хару, то швидше за все через долину Керна. Там ми і будемо їх чекати. У вузькій долині чисельна перевагу не має значення. Навіть якщо у тебе більше людей, ти просто не зможеш їх всіх одночасно використовувати.
— А якщо вони підуть через гори, уникнувши пастки і рушать по степах?
— Тоді ми зайдемо їм в тил, а основна армія рушить назустріч Ордену.
Противник позбудеться свободи маневру і буде змушений битися на два фронти.
Верна задумалася над словами генерала. Їй доводилося читати про битви в древніх фоліантах, і вона розбиралася в цьому питанні достатньо, щоб оцінити його стратегію. Генерал був більш обережний, ніж здавалося перший погляд. Ця людина вперта, але далеко не дурний, подумала Верна.
— Зайнявши стратегічно вигідну позицію, — продовжував генерал, — ми відправимо гінців у Ейдіндріл і в Народний Палац Д'хари. Звідти нам надішлють підкріплення.
Якщо Орден нападе на Серединні Землі — що ж, в цьому випадку ми швидко дізнаємось про це. А на війні дуже важливо вчасно дізнатися про пересування супротивника.
— Річарду навряд чи сподобається, що ви тупцюєте тут, замість того щоб повертатися в Ейдіндріл.
— Магістр Рал — розумна людина…
— Річард? — Фиркнула Верна. — Тепер уже ви вважаєте мене легковірною, генерал.
— Повторюю, — спохмурнів генерал, — Магістр Рал — розумна людина. Він наказав мені висловлювати мою думку, якщо я вважаю це необхідним. А в даному випадку це необхідно. Він рахується з моїми порадами у військових питаннях.
Гінці скоро доставлять йому моє донесення. Якщо йому не сподобається мій план, він може наказати мені рухатися на північ, і я підкорюся. Але до тих пір, поки я не отримав таких вказівок, ми повинні просто виконувати свій обов'язок і захищати Новий світ від Імперського Ордена. Я запитав вашої поради, аббатиса, тому що ви володієте магією. Я ж в магії нічого не розумію. Якщо ви або ваші сестри Світла можуть зробити щось, що виявиться корисним у нашій битві, то я уважно слухаю. Адже ми з вами на одному боці, надіюсь.
— Пробачте, генерал. — Верна дала задній хід. — Напевно, іноді я про це просто забуваю. — Вона посміхнулася йому. — Останні місяці перевернули все моє життя.
— Магістр Рал перевернув весь світ. Тепер все по-іншому.
— Це точно. — Посміхнувшись своїм думкам. Верна глянула в сіро-зелені очі генерала. — Ваш план цілком розумний. У гіршому випадку ми все одно уповільнимо просування Ордену. Але мені б хотілося спочатку поговорити з Уорреном. Іноді в нього бувають дивні… передчуття. Чарівники всі такі.
— Магія — не моя справа, — кивнув генерал. — Для цього у нас є Магістр Рал. Ну і ви, звичайно.
Верна ледь не розсміялася при думці, що для цих людей Річард є знавцем магії. Цей хлопчик ледве виплутувався сам, коли справа доходила до чарівництва.
Втім, не зовсім так. Річард часто здійснював дивні речі за допомогою своєї магії. Тільки при цьому і сам несказанно дивувався. І все ж він — бойовий чародій, єдиний бойовий чарівник, який народився за останні три тисячоліття.