Пісня Сюзанни. Темна вежа VI
- Автор: Кинг Стивен Эдвин
- Серия: Dark Tower #6
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-966-14-0791-5
- Переводчик: Олександр Красюк
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Пісня Сюзанни. Темна вежа VI». Краткое содержание книги:
— Звичайне тілохватство, — безтурботно встряла Детта. — Скоро в тебе стане білим живіт… будуть білі цицьки… біла шия… білі щічки…
— Перестань, — застерегла її Сюзанна, та коли це Детта Волкер слухалась її застережень? Та й нікого іншого.
— А опісля, насамкінець, ти отримаєш білий мозок, дорога дівице! Мозок Мії! А хіба не чюдово буде? Шо? Отоді ти станеш чисто Мія! Ніхто й не пискне, якщо тобі схочеться кататися в автобузі на переднім сидінні![81]
Потім стегна сховалися під сорочкою; джинси знову було застебнуто. Врешті Мія сіла на кришку унітаза. Перед нею на дверцятах виднівся надряпаний нашвидкуруч напис: ГЛАМУРНА ШАЛАВА ЧЕКАЄ НА КОРОЛЯ!
— Хто така ця гламурна шалава? — спитала Мія.
— Гадки не маю.
— Здається… — важко було, проте Мія себе пересилила. — Гадаю, я заборгувала тобі подяку.
Відповідь Сюзанни була моментальною і прохолодною.
— Подякуй мені правдою.
— Спершу зізнайся, чому ти взагалі допомогла мені, після того як я…
Цього разу Мія не змогла закінчити фразу. Їй подобалось вважати себе хороброю — принаймні достатньо хороброю, щоб служити своєму малюкові, — але цього разу вона не змогла договорити.
— Після того, як ти зрадила чоловіка, якого я кохаю, на користь тих, котрі, якщо подивитися на це діло прямо, служать пішаками Багряного Короля? Після того, як ти вирішила, що буде цілком добре, якщо вони вб’ють дорогу мені людину, аби лиш в тебе залишилася дорога тобі? Тобі про це цікаво знати?
Мії було вкрай неприємно чути такі слова, але вона стерпіла. Мусила терпіти.
— Так, леді, якщо ваша ласка.
Цього разу їй відповіла інша, отим своїм добре відомим голосом — хрипким, нахабним, глузливим, переможним і зневажливим — її цей голос ранив ще гірше, ніж верескливий регіт жінок із пташиною мовою. Набагато гірше.
— Бо мої хлопці вискочили з халепи, ось чому! Геть відтрахали тих мудаків! А кого вони не перестріляли, рознесло вибухом на шмаття.
Мія глибоко стривожилася. Хтозна, чи воно правда, але ця чорнорота жінка сама цілком вірила в те, що казала. А якщо Роланд і Едді Дін залишилися неушкодженими, чи не може бути так, що Багряний Король не такий вже й потужний, такий всемогутній, як їй про нього розповідали? Чи не може бути навіть так, що її завели в оману щодо…
— Стривай, стривай, ти не можеш навіть думати про таке!
— Є й інша причина, чому я допомогла.
Глузлива зникла, повернулася перша. Наразі принаймні.
— Яка?
— Це також і моя дитина, — сказала Сюзанна. — Я не хочу, щоб її вбили.
— Я тобі не вірю.
Але вона повірила. Бо жінка всередині неї мала рацію: Мордред Дескейн з Ґілеаду й Дискордія належали їм обом. Ту, злостиву, воно, можливо, й не обходить, але інша, Сюзанна, явно відчувала потяг до малюка. І якщо вона мала рацію щодо Сейра і тих, що чекали на неї в Діксі-Піґ… якщо вони брехуни й шахраї…
— Стоп. Стоп. Мені нікуди більше йти, окрім як до них.
— Є куди, — швидко мовила Сюзанна. — 3 Чорною Тринадцятою ти можеш потрапити будь-куди.
— Ти не розумієш. Він переслідуватиме мене. Переслідуватиме її.
— Твоя правда, я не розумію.
Насправді вона все розуміла, чи їй здавалося, що розуміє, але… «Перебийся цей день», — так він сказав їй.
— Гаразд. Я спробую пояснити. Я й сама не все розумію — є речі, яких я не знаю, — але розкажу тобі, що зможу.
— Дякую кра…
Сюзанна не встигла договорити, вона знов провалилася, мов та Аліса у кролячу нору. Її понесло вниз — крізь туалет, крізь підлогу, крізь труби під підлогою — в інший світ.
ДЕВ’ЯТЬ
Цього разу її падіння закінчилося не в замку. Роланд розповідав їм деякі історії зі свого мандрівного минулого — про санітарок-вампірок і маленьких лікарів Елурії, про бродячі води Східного Давна і, звісно, історію свого фатального першого кохання — тож це падіння нагадало їй занурення в ті його розповіді. Або в якусь конячу оперу (їх ще називали «дорослі вестерни») на ще порівняно новому телеканалі Ей-Бі-Сі: «Шугафут» з Таєм Гардіном, «Волоцюга» з Джеймсом Гарнером або улюблений серіал Одетти Голмс — «Шаєн» з Клінтом Вокером. (Одного разу Одетта написала листа до редакції, пропонуючи їм одночасно підняти цілину й залучити до себе нову аудиторію глядачів — зняти серіал про мандрівного ковбоя-негра після Громадянської війни. Відповіді вона так і не отримала. І вирішила, що писати той лист взагалі було безглуздям, тільки час згаяла.)
81
До 1965 р. у деяких південних округах передні місця в автобусах мали право займати тільки білі люди, чорні могли сидіти там, тільки якщо автобус був порожній, і мусили поступатися місцями білим на їх вимогу.