Український патріот з династії Габсбургів
- Автор: Терещенко Юрій, Осташко Тетяна
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Темпора
- ISBN: 978-617-569-058-1
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Український патріот з династії Габсбургів». Краткое содержание книги:
Листування В. Габсбурга з К. Гужковським, М. Васильком, Є. Чикаленком, митрополитом А. Шептицьким та іншими українськими громадсько-політичними діячами проливає світло на маловідомі сторінки суспільно-політичного життя в Україні доби Першої світової війни та українських національно-визвольних змагань 1914–1921 рр. У книзі вміщено багатий ілюстративний матеріал.
Видання друге, доповнене.
Наразі буду закінчувати, і я ще раз щиро дякую Вам за такі милі подарунки та теплу пам’ять від моїх людей, яких я щиро люблю, Ви можете бути певним, що я і надалі систематично працюватиму для країни та народу. Із щирими та теплими вітаннями залишаюся завжди Ваш щирий, вдячний, вірний та старий друг
Вільгельм Габсбург
(Там само. — Арк. 72–75 зв. Автограф нім. м.).
Вілла Райнер Баден біля Відня 2. III. 1917
Любий, добрий друже!
Щиро дякую за Ваш милий лист від 26 числа. Я гадаю, що Ви можете, любий друже, будь-що бути спокійним, оскільки, як я це вже довів, постійно працюю над нашою справою та приношу себе у жертву — тільки терпіння! — Я писав Вам ще 2 місяці тому, що Діллер повинен прибути — мабуть це не вийшло? Але повірте мені, з великими труднощами треба боротися, і, щоб їх подолати, потрібен час. Час покаже. Так каже прислів’я. З приводу доктора Гірняка я віддам усі необхідні розпорядження, і сподіваюся, що йому і робітникам це легко минеться. У мене склалося враження, що Ви, любий друже, гадаєте, що я працюю лише на словах — звичайно, ні. Приїжджайте до Відня — побачите самі, яке хороше ставлення тут панує до українців у найвищих колах — це коштувало праці! Й[ого] В[еличність] я головним чином вже налаштував на наш бік, Діллера я поінформував далі, і т.ін. Чи це не факти? Крім того, я вже працюю з українськими солдатами у гарнізонному шпиталі, звернувся з цим до першокласного терапевта — професора, який їх лікує, у якого я попрохав того відомого акта, професора Візеля, який є моїм особистим другом. Крім того я ще хочу виділити окрему грошову суму, щоб створити український гуртожиток для солдатів фронтовиків і т. д. Повірте, я працюю повільно, але за визначеним планом. Тепер про К. справу. Що ще залишається окрім того, як впасти на коліна? Я був у Й[ого] В[еличності], більшого я зробити не зможу! 5 березня я їду до Відня, і особисто довідаюся про все з приводу ваших хвилювань у К. відомстві, потім Вам про все повідомлю, у той же день я хочу піти до Василька з приводу вищевказаних гуртожитків для солдатів та з приводу української пропаганди серед російських полонених. У справі українських легіонерів я продовжую працювати насамперед, але дуже повільно, оскільки виникли великі труднощі, тому, зважаючи на це, прошу у Вас терпіння! Все обернеться на краще! Я дуже задоволений вибором нового намісника, я добре знаю його! Насамперед він справжній солдат, вірний цісареві та вихований дійсно по-німецьки! На мою думку, мафія не дуже зрадіє цій суворій людині, тому що вони від нього нічого не отримають, в той час коли із Діллером вони досягали усього, що їм забажалося. Я особисто є шанувальником Гуйна. Будь ласка, одразу напишіть мені, що з цього приводу думають українці?
Я сподіваюся, що Ви цим задоволені. У будь-якому разі мені вдалося запобігти великому нещастю, зараз, коли вже все позаду, я із задоволенням можу написати Вам. Намісником мав стати Ламерун, хвала Господу, це йому не вдалося! Але я прошу — найсуворіша потаємність! Отже, як Ви бачите, я роблю усе можливе, щодо моїх українців, яких я так щиро люблю. У справі К. я впевнений, вона обов’язково налагодиться, Й[ого] В[еличність] має у будь-якому разі її переглянути та прийти до іншого висновку, у що я дуже вірю, нічого ліпшого покищо сказати не можу, але я сповнений найкращих надій. Також з приводу нашого майбутнього я сповнений найкращих надій. Усі карти мафії вже розіграні, наша справа перебуває у стабільному стані. Виступи Бобжинського367, Білінського, Голуховського368 не мали ніякого значення, вони торкалися Королівства Польського — для нас там не було нічого особливого. Будь ласка, любий друже, не тримайте на мене зла, даруйте мені, що я так часто повторюю це прохання, ту статтю, яку я Вам переслав у останньому листі, віддайте до газети, так як це буде дуже важливим для українського суспільства, і потім перешліть аркуші газети з цією статтею до мене. Більше тут нічого не відбувається, і я себе почуваю добре.