Український патріот з династії Габсбургів
- Автор: Терещенко Юрій, Осташко Тетяна
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Темпора
- ISBN: 978-617-569-058-1
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Український патріот з династії Габсбургів». Краткое содержание книги:
Листування В. Габсбурга з К. Гужковським, М. Васильком, Є. Чикаленком, митрополитом А. Шептицьким та іншими українськими громадсько-політичними діячами проливає світло на маловідомі сторінки суспільно-політичного життя в Україні доби Першої світової війни та українських національно-визвольних змагань 1914–1921 рр. У книзі вміщено багатий ілюстративний матеріал.
Видання друге, доповнене.
Ваш вірний Вільгельм
(Там само. — Арк. 88–88 зв. Автограф нім. м.).
27. III.1917
Любий друже!
У мене дуже мало часу, тому і пишу Вам стисло. Шептицький (митрополит) знову приїжджає до Австрії. Прошу Вас про найсуворішу потаємність. Я цьому дуже радий. Я прибуваю до Кракова 3/IV о 2.59. Дуже радію, що скоро знову Вас побачу, я маю Вам багато чого повідомити. Багато чого важливого та доброго! Якщо мій швагер буде зі мною на станції Краків, то на це не зважайте. Я повинен терміново із Вами переговорити. Нагадую Вам, щоб Ви при зустрічі сказали, що Ви є офіцер мого полку. Я також буду дуже радий побачити Каетана! Він міг би теж із нами трішки проїхати до Тарнова, тому що я із ним теж хотів би поговорити. Все виглядає добре. Звичайно, я сподіваюсь, що ми поїдемо з Кракова до Львова разом.
З повагою Вільгельм
(Там само. — Арк. 90–90 зв. Автограф нім. м.).
У[ланський] [полк] — 13. П[ольова] п[ошта] 284.
25/ІV.1917
Любий друже!
Найщиріше спасибі за милий лист та такі гарні листівки, які мене дуже втішили. Я вже здоровий і вже на позиції, яка облаштована дуже добре і тут панує відносний спокій. Щасливий знову бути серед моїх українців, які є таким хоробрим народом, я завжди почуваю себе серед моїх уланів якнайкраще. Зараз у мене перепочинок у справах, я не так багато працюю, як під час моєї відпустки у Відні, хоч з цим містом постійно маю тісний контакт. Я гадаю, що дуже скоро проявляться плоди моєї праці у відпустці! У будь-якому разі В[асилько] працює зараз для нас дуже наполегливо і у цих взаємних діях є щось корисне. Я написав В[асилькові] одного дуже лестивого листа, хоча зміст його був нейтральним я гадаю, що слугуватиме Вашим інтересам. Як обстоять справи з Залізн[яком]372???[20] Чи повідомив вам Бандр[івський] щось новеньке, якщо так, будь ласка напишіть мені, оскільки я маю бути про все поінформованим, цей момент, який може стати великим переломом для нашої справи, ми повинні використати. Дякуючи Богові, А. Шепт[ицький] скоро повертається, це ж велике щастя! Будь ласка, якщо ви побачите А. Шепт[ицького], одразу проінформуйте його про хід моїх думок, та ще, будь ласка, я прошу Вас водночас йому сказати, щоб він зберігав повну таємницю, тому що ніхто не повинен нічого знати про мою роботу, і скажіть йому, будь ласка, також, що він ніколи не повинен згадувати мого імені! Це дуже важливо! Тому що тільки у цьому разі я можу добре працювати. Що ви скажете з приводу Бобжин[ського]? Я вважаю, що зараз у польському клубі панує велике хвилювання! Так мафії і треба! Саме зараз починається новий справедливий час! Наша справа просувається дуже добре. До речі, за декілька днів приїжджає до мене кур’єр з Відня, який мене про все поінформує, і тоді я вам, любий друже, одразу про все детально напишу. Будь ласка, напишіть мені одразу, що у вас новенького, і як справи із Залізн[яком], та що нового повідомив Бандр[івський]. Я все ще вражений цими молодими уланами і сподіваюся, що далі на нас чекають славні часи. Якщо я зможу колись виражати інтереси К[айзера] публічно, то тоді я обов’язково візьму Бандр[івського] своїм секретарем — своєю людиною, якій я завжди можу довіритись. Він є досить славною людиною!
Ще з приводу К. справи я написав до ерцгерцога Ф[рідріха]373, хоча й не дуже вірю, що тут я доб’юся успіху! З приводу Червоного Хреста я вже написав, однак справа полягає у наступному. Треба довести, що гроші отримувались від Червоного Хреста, а саме близько 1000 кр[он] за хрест за заслуги перед Червоним Хрестом та близько 50 кр[он] за срібну та бронзову медалі за заслуги перед Червоним Хрестом. Отже, тут я нічого не можу зробити, але Ви могли б статути до Ч[ервоного] Х[реста] послати і таким чином самому внести відповідну суму для навчання Вашої дружини.
Будь ласка, якщо Вам стане відомо, коли приїжджає Шепт[ицький] до Львова, одразу напишіть мені. Наразі закінчую і прошу одразу мені написати, що у Вас нового, та що нового повідомили Шепт[ицький] і Бандр[івський]. Залишаюсь завжди вірний Вам та українцям
Вільгельм Габсбург
(Там само. — Арк. 92–92 зв. Автограф нім. м.).
9/VI 1917
Любий друже!
Щиро дякую Вам за такий милий лист та за Ваші повідомлення! Будь ласка, не сердьтеся на мене, але раніше Вам написати я ніяк не міг, по-перше, я нічого позитивного ще не отримав, а по-друге, я так багато працював над політично-українською справою, що навіть не мав часу займатися із моїми хоробрими уланами, я часто писав геть усю ніч, та кожного разу посилав кур’єра до Відня, саме тому я і не міг Вам писати! 2 дні, 28,29 травня, я був у Відні — будь ласка, повна таємниця! Цей візит відбувся, хоча я мусив бути у Львові. Тепер повернувшись та відпочивши 1 день, я маю час Вам написати. Само собою зрозуміло, я не відвідав жодного українця, тому що я хотів бути там абсолютно інкогніто. Все потрібне я впорядкував і хочу Вас зараз відверто запевнити, що наша справа знаходиться у відмінному положенні! Детальніше про це потім. У попередньому листі Ви писали мені про Трильовського, що він сказав, ніби я нічого не роблю, це пусте і я з цього приводу зовсім не хвилююся, тому що я все ж таки дещо зробив, а саме достатньо багато з того, що потребували від мене українці, і потім я працюю не для пана Трильовського, а для хороброго народу. Ще раз щиро Вас запевняю, любий друже, я роблю усе можливе, працюю так, як тільки можу — я сподіваюся, що такі події, як зокрема з Гуйном, теперішні та майбутні, чітко покажуть та доведуть, що я зробив для українського народу більше, ніж дехто гадає. Я ж можу відкрити Вам моє серце, що щиро люблю хоробрих українців, це добрий та благородний народ, я поставив за мету мого життя зробити цей народ щасливим і саме для цього я працюю і день, і ніч! Звичайно, є також і такі моменти, що заважають цілій справі! Хіба зараз ніхто не знає, що я все роблю? І покищо я не можу все розповісти суспільству, бо для цього ще не настав належний час і що вони (Трильовський і т. д.) лише гальмують визнання українців як нації! Все одно, будьте певні, що, не зважаючи на це, я і далі завзято працюватиму, тому що все це робиться для мого доброго, благородного народу, і потім я знаю, що Ви, мій старий друже, знаєте, що я роблю усе, що тільки можу — хоча питання з Вашого боку: чи це була моїх рук робота? — дає мені зрозуміти, що Ви в мені теж сумніваєтесь! У це я і сам не можу повірити!
20
Так у тексті.