Український патріот з династії Габсбургів

Вілла Райнер Баден біля Відня

8.ІІ. 1917

Любий, добрий друже!

Сьогодні я пишу Вам повідомити найкращі новини! Сьогодні об III-ій я був у Й[ого] В[еличності] у справі К., яка була сприйнята дуже добре, я також повідомив йому про меморандум, що є дуже важливим для нашої справи. У розмові із ним я вказав на Вашу видатну діяльність, що було сприйнято дуже добре, і я сподіваюся, що дуже скоро я зможу Вас поздоровляти, мій любий друже. Він був зі мною дуже, дуже люб’язний, я пробув у нього довго, і ми розмовляли сидячи за одним столом, що трапляється дуже рідко, тому що зазвичай аудієнції тривають дуже недовго. Я сповнений «найкращих» сподівань стосовно нашого майбутнього. Тільки спокій та терпіння. Ті документи, що Ви мені прислали, які були для мого меморандуму дуже важливими, я відсилаю Вам знову та щиро дякую за них. Отже, я прошу Вас, любий друже, цю статтю про мене, яку переслав Вам у минулому листі, про те, що я 8 лютого був на аудієнції, віддати в українські газети! Я сподіваюся, що дуже скоро Вам дадуть знати, що справа К. вже вирішена, тому Ви можете і мій офіційний лист теж віддати до українських газет! Справу Б. я вже завчасно порушив, але вона зараз не вирішується, треба буде перечекати 1–2 роки і лише потім знову згадати про цю справу. Я пересилаю Вам також «Вісник» із моєю фотографією та статтею, все це вже пройшло відому цензуру, тобто тут немає ніякої небезпеки! Два дня потому я отримав телеграму від одного графа з українського легіону, яка дуже мене вразила і втішила! Але на жаль я був не в змозі йому подякувати, оскільки його ім’я було написано нерозбірливо. Тому я Вас дуже прошу одразу написати мені його ім’я та адресу, бо я дуже хотів би його подякувати за такі милі та теплі слова, які мене нескінченно порадували! Я дуже щасливий, що нарешті крига на верхівці скресла, і стало можливим, у будь-яку мить на самій верхівці зробити усе можливе для моїх людей! Я дуже радію, що нарешті нам це вдалося, хоча і не без перешкод, але про них я розповім Вам при зустрічі! Тому я дуже хотів би, щоб Ви, любий друже, приїхали б якось до Відня, бо я маю обговорити із Вами дещо дуже важливе. Точну дату я Вам наразі сказати не можу, і я себе питаю, чи взагалі Ви матимете можливість зі мною зустрітися? Далі, я чув у Відні, що Ламерун частенько буває у Діллера! Я сподіваюся, що це для Вас новина. Я надсилаю Вам мої фотографії із підписом, як і обіцяв. Тепер прошу Вас написати мені, чи є д[октор Кирило Трильовський надійною людиною? Я Вас питаю про це тому, що я лише після Вашої рекомендації хотів би потім із ним познайомитися. Вибачте мені будь ласка, що я пишу дуже стисло, адже я маю ще дуже багато чого зробити! Будь ласка, цю статтю про аудієнцію вже в українській газеті перешліть мені. Цими днями мені знову стало трошки гірше, але вже зараз, дякуючи Богові, зі мною все гаразд і знову здоровий, тому знову дуже наполегливо працюю і маю дійсно мало часу, бо дуже багато роботи! Я сподіваюся, що Ви задоволені моєю працею. Після сьогоднішньої аудієнції я піду ще й 15 числа, про що Вам одразу напишу, і спробую К. справу прискорити. Заздалегіть дуже радію з приводу Вашого повідомлення із Пасічної. Отже, будь ласка, любий друже, напишіть мені негайно, бо я вже тривалий час від Вас нічого не отримував!