Людина, що знайшла своє обличчя

— Ой, і правда. Все поспішаєш. Пробачте! — вигукнула вона, трохи зніяковівши: — Я тільки звільню Піпа від його збруї. А то він знову наробить лиха.

Дівчина швидко зняла нашийник-хомут. Піп труснув головою, захлопав ушима і, махаючи хвостом, ліг біля дверей.

— Це наш пожилець. Містер Адам Сміт, — відрекомендував Баррі. — Моя племінниця, Еллен Кей.

— Я вже догадався, — сказав Престо, потискуючи маленьку руку. При цьому він відчув, що долоні Еллен були жорсткі.

«Бідоласі доводиться немало займатися грубою роботою», співчутливо подумав Престо.

І немовби на підтвердження цього, Баррі сказав дівчині:

— Прибери продукти, Еллен, і швиденько вимий підлогу у вітальні, застели постіль, постав умивальник.

— Не турбуйтесь, будь ласка! — вигукнув Престо. — Ви дайте тільки білизну, я сам застелю постіль, а все інше можна зробити завтра. Вже пізно, і міс Кей, мабуть, стомилася.

— Стомилася? — здивовано і навіть ображено повторила дівчина. І почала так швидко перекладати продукти з візка у шафу, що у Престо аж в очах замиготіло.

«Ну й енергії в цієї дівчини!», подумав він мимоволі, стежачи за її рухами. Трохи швидкий темп для кінозйомки, але скільки невимушеної грації в цих простих рухах! Те, що кіноартистам дістається з великими труднощами, після нескінченного режисерського муштрування і сотень метрів зіпсованої плівки, у неї виходить природно, і вона навіть не підозріває про це, думаючи про красу своїх рухів не більше, ніж грайливе котеня.

Не минуло й трьох хвилин, як продукти і візок були прибрані.