Співробітник ЧК
- Автор: Лукин Александр Александрович, Поляновский Дмитрий Иоганович
- Год: 1960
- Язык: украинский
- Год: Видавництво ЦК ЛКСМУ "Молодь"
- Переводчик: П. Д. Резніков
- Жанр: Исторические приключения
Электронная книга - «Співробітник ЧК». Краткое содержание книги:
У місто Херсон на роботу в ЧК направляють молодого малодосвідченого працівника. Юнак одразу потрапляє у вир незвичайних подій. У місті діє шпигунська організація, яка веде підривну роботу проти Радянської влади, і молодому чекістові доручають викрити ворогів. Багато небезпечних пригод зазнав співробітник ЧК, перш ніж йому вдалося виконати це важливе завдання.
Образ молодого героя, що прагне до подвигу, не шкодує свого життя в ім'я торжества правди, глибоко хвилює, викликає захоплення.
Тоді вона заплакала, кусаючи пальці.
— Виведіть,— наказав Величко, хмурячись.
ЧАСТИНА IV
В СТЕПУ ПІД ХЕРСОНОМ
ТРЕБА ЇХАТИ!..
Тепер було на душі в Олексія саме так, як два роки тому: хотілося піти кудись лягти, уткнутися в подушку, не думати ні про що, дати спочинок напруженим, збудженим нервам. Але йти було ніколи й нікуди. І час був не той, і не той був Альошка Михальов...
Треба було потурбуватися, щоб хтось з'їздив на острів по старих Федосових. Потім обшукували і розміщували арештованих...
Коли все було зроблено, в особливому відділі відбулася коротка нарада. Олексій розповів про арешт Діни, про відомості, які він у неї добув, в тому числі і про Глущенка. Те, що він доводився родичем запеклому контрреволюційному змовникові, нікого не здивувало: часто-густо по різні сторони фронту, у смертельно ворогуючих таборах були рідні брати, батьки й сини, не те що якийсь там сестрин чоловік...
Храмзов доповів про результати обшуку у Федосових і про те, як був взятий Сева. Після годинної облоги, усвідомивши провал авантюри Маркова, він сам вийшов з льоху і без найменшого вагання заявив Храмзову, що, оскільки його «продали, він цим сучим хвостам відплатить!» — і тут же виказав п'ять явок Крученого. Туди послали людей.
Останнім говорив Іларіонов. Насуплений, забинтований більш, ніж в цьому була потреба, він у сильних і образних виразах змалював облаву на заїжджому дворі і потім відразу ж обрушився на Олексія. Прогавили Крученого — керівника контрреволюційного підпілля — хто в цьому винен? Він не називатиме прізвищ, але вважає своїм обов'язком указати: ось до чого призводять в оперативній роботі несвоєчасні експерименти. Все, безсумнівно, було б інакше, якби йому, Іларіонову, не вставляли палиці в колеса. Кручений давно вже сидів би в ізоляторі херсонського ЧК замість того, щоб гасати зараз по степу і затівати нову авантюру. Нехай цей провал буде уроком для деяких надто са-мовпевнених чекістів, що намагаються домашніми засобами замінити досвід і залізну послідовність оперативних заходів...
— Ти без єхидства! — не витримав Воронько. -Провал, провал! Ніякого провалу нема. А що не по-твоєму, так ти і сваришся. Кручений! Звичайно, Кручений... Ти б його схопив, а решта розбіглася б!
— Нікуди б вони не поділись! Та коли хочете знати,— розгарячився Іларіонов,— так одна ця особа варта всіх інших! Завтра він ще стільки ж набере, і починай усе з початку!
— Що прогавили Крученого, звичайно, помилка,— сказав Величко,— але роздувати її нічого. Бездоганно жодна операція не минає. А щодо твоєї залізної послідовності, Іларіонов, так вона відома: хапай кого попало — може і вгадаєш! Теж не спосіб... І ти, Михальов, не думай: я тебе захищати не збираюсь. Головного не зробив, їхав ловити Крученого, а саме його і прогавив. Теж добрий...
— Кінь на чотирьох ногах, та й то спотикається,— знову заступився за Олексія Воронько,— а Михальов ще молодий!
Олексій, що весь наче висох і аж почорнів за день, сказав:
— Крученого ще не пізно взяти. Дайте мені загін, я його в Степіно застукаю.
— Загін! Де я тобі візьму загін?
— Хай Саковнін виділить. А не виділить, так треба всією опергрупою їхати.
— Ходімо до Саковніна,— сказав Величко, підводячись.— А ви, товариші, починайте допит. Завтра потроху переправлятимемо арештованих у Херсон...
* * *
Саковнін обіцяв допомогти, але ранок змішав усі плани. На світанку в степу загриміли гармати: почався контрнаступ білих. Резервні частини, що були в розпорядженні Саковніна, пішли на передову, та й весь штаб разом з особливим відділом знявся з місця і рушив туди ж. Білі натиснули сильно. Величко змушений був поспішити з евакуацією арештованих. Набралось їх близько п'ятдесяти чоловік. Транспорту не було. Пароплав з Херсона не прийшов. Вирішили взяти шаланди у олешківських рибалок.
Про те, щоб виділити людей для облави на Маркова, тепер не могло бути й мови. Олексій розшукав Величка в рибальській слобідці. Разом з Вороньком та Іларіоно-вим він видавав розписки на мобілізовані шаланди.
— Що ж буде, товаришу Величко?
— Ти про Крученого? Сам бачиш, яке становище. Доведеться відкласти.
— Відкладати не можна! Вони з Федосовою умовилися на сьогодні. Завтра буде вже пізно!