МАМА, ДОНЬКА, БАНДЮГАН
- Автор: Кокотюха Андрей Анатольевич
- Год: 2003
- Язык: украинский
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «МАМА, ДОНЬКА, БАНДЮГАН». Краткое содержание книги:
Чому саме Олег? Бо тепер у неї є чоловік. Мужчина. Мужик. Сильний, розумний та надійний. Донедавна Людмила не могла пояснити собі стану, в якому перебувала з тієї новорічної ночі. Нарешті відповідь знайшлася: втома. Вона раптом відчула, як же втомилася за всі ці роки, будучі одночасно жінкою та чоловіком, приймаючи рішення, які традиційно - так уже склалося! - мусять приймати мужчини, обмежувати себе у всіх можливих, закладених природою жіночих радощах та почуттях. Вона ніби скинула з себе тягар, принаймні відчула - вагому його частину можна, навіть треба перекладати на чоловічі плечі. Та ще й незабаром стане бабусею, маєш... Кожна мати мріє про це і дитина - в жодному разі не тягар, але ж без чоловічої допомоги тепер їй точно не впоратися.
Між іншим, жінко... До теми про новорічну та інші ночі, а іноді ранки та дні, коли бували вихідні і можна повалятися в ліжку довше.
Людмила зосередилася, наморщила чоло. За всіма проблемами, що раптово, ніби лавина, навалилися з вівторка, вона зовсім випустила з уваги одну деталь, про яку жодна жінка, якщо вона доросла, при здоровому розумі та відповідає за свої дії та вчинки, в жодному разі не повинна забувати. Коли будеш повністю дурбецалом і забудеш, популяризовані та розрекламовані критичні дні самі нагадають про себе самі, без рекламних роликів-епопей про прокладки й тампони. Отже, останній раз місячні в неї були перед самим Новим роком, десь... Ну правильно, десь так у двадцятих числах! Людмила прекрасно знала свій цикл, хоча, як кожна жінка, не могла похвалитися тим, що завжди морально готова пережити цей обов`язковий, передбачений природою дискомфорт. І попри все налаштовувала себе від неділі, а тут оці всі жахіття, дні й без того критичні, не вистачало ще й місячних.
А таки не вистачало, подруго!
Людмила підвелася, стала перед дзеркалом, уважно подивилася на себе. Затримка може бути, цикли ж не повторюються день в день, але ж все мусило початися в понеділок, нехай у вівторок, а тепер - четвер, коли бути точним - почалася п`ятниця. Затримка, мадам, підозріла затримка, надто підозріла. Нічого собі, ну ти й даєш дрозда, подружко днів суворих...
Звичайно, вона піде до лікаря, її дивиться персональний гінеколог. Але після першої бурхливої ночі тоді ще сексу, а вже потім, у наступні рази - кохання спливло більше як три тижні, класичний термін. Навіть без результатів тесту Людмила Сошенко була більш ніж переконана: вона завагітніла. Вдруге за свої тридцять три.
Частина 3. Бандюган: жіночі експерименти (лютий)
За тиждень, що минув після стрілянини на його території, Жигун мало про що дізнався. А коли бути відвертим - практично нічого. І, що особливо прикро, справи довелося призупинити. Звичайно, гарно виглядатиме потерпілий, коли не рве на собі волосся, підраховуючи збитки, замість цього зайнятий різними не вельми зрозумілими з огляду на критичну ситуацію оборудками.
Уникнути прямих контактів з міліцією не вдалося, хоча Жигун значився лише як один з власників "Затишку". Інші двоє перебували за межою досяжності, у тривалому закордонному відрядженні, як раз туристичний сезон, "Затишок" теж заявлений як база відпочинку, нехай невеличка, приватна, зате беззаперечно оздоровча. Партнери обмінюються досвідом, навіть більше його набувають. Насправді ж партнерів, директорів фірм, на які були оформлені всі документи по "Затишку", Жигун в очі не бачив, фірми зареєстровані на приватних квартирах, де на телефоні дзвінки відповідають дівчатка-попугайчики, а переважно - автовідповідачі їхніми голосами. Жигуна напрягала необхідність придумувати різні версії, хто і чому міг отак зухвало напасти на тихий респектабельний "Затишок". Сергій Сергійович навіть відчував - менти потай радіють, адже цей особняк давненько муляв їм очі своєю демонстративною закритістю і пристойністю. За весь час його існування в радіусі кількох кілометрів не виникало жодних кримінальних ситуацій, Жигун особисто стежив за цим. Йому насилу вдалося не допустити міліцію в лабораторію Водолаза та до бомбосховища. Версія, що напасники хотіли нашкодити не власне "Затишкові", а комусь з тих, хто в той час там перебував, видалася Жигунові найбільш їстівною для міліції. Так і вийшло - почалося старанне відпрацювання кожного гостя, це давало значну фору, згодом пристрасті вляжуться.