Між двох вогнів. Чому ми досі обираємо між роботою та сім’єю
- Автор: Слотер Анна-Марі
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Наш формат
- ISBN: 978-617-7513-93-2
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Між двох вогнів. Чому ми досі обираємо між роботою та сім’єю». Краткое содержание книги:
Сабріна Парсонс, виконавча директорка Palo Alto Software, застосувала ці принципи до своєї роботи й отримала чудові результати. Хоча компанія офіційно не застосувала ОРРС, але діяла за подібними принципами. Усі підопічні Парсонс мають вільні графіки. «Ми зосереджуємося на результатах{354} та постановці реальних цілей і завдань для кожної роботи та кожного працівника», — розповідає Парсонс. Якщо ви працюєте на неї, вас «оцінюватимуть за тим, що ви робите, а не скільки годин провели в офісі. Нам здається, люди краще й прогресивніше виконують свою роботу, якщо приходять щоранку у свіжому вигляді».
Парсонс — мати трьох хлопців, яким десять, вісім та п’ять. Вона зосередилася на майбутніх результатах, змінивши свою роботу. Коли її діти бути немовлятами, вона брала їх в офіс, дозволяючи іншим працівникам робити те саме. Хоча працівники Palo Alto мають три місяці декретної відпустки, дехто хоче повернутися до роботи раніше, і їм дозволено брати немовлят із собою. «У нас є місце{355}, де вони можуть побути з дитиною», — пояснює Парсонс. Перш за все, це робоче місце, тому, якщо працівник страждає на коліки або має особливі потреби, Парсонс дозволяє працювати за іншою домовленістю, наприклад, з дому або ще якось по-іншому. Але в іншому випадку, поки працівник виконує свою роботу, чому дитина, яка десь дрімає, це проблема? Прихильність Парсонс до цих принципів принесла користь: її компанія виросла з 28 до 60 працівників протягом останніх трьох років, а дохід збільшувався з 40 % до 50 % щороку.
Мислення та виконання роботи за таким принципом вимагає поставити хороші результати на перше місце. Це дивна аналогія, але я щоразу думаю про свою рисоварку. Традиційні рисоварки працюють за чіткими принципами: одна чашка рису, 2 чашки води, тридцять хвилин готувати. Але моя визначає час приготування на основі якості рису, погоди та будь-якого іншого чинника, який може вплинути на результат.
Це звучить дивно й вимагає додаткового розрахунку з боку машини, а тому час приготування рису завжди різний. Але результат набагато кращий! Це саме з роботою, яка виконується відповідно до визначеного завдання, часу, якості, необхідної нам роботи, та індивідуальних особливостей людей, які це виконують.
Останній крок на шляху до створення робочих місць, де всі працівники будуть старатися, а найбільш продуктивні вимагатимуть від менеджерів та керівників побачити в доглядальниках перевагу. Припущення, що досвід догляду за дітьми, літніми батьками або будь-ким іншим, кого ви любите, допоможе краще виконувати роботу, може здатися радикальним для директорів, керівників та командних лідерів. Спочатку вони будуть неймовірно ефективними, бо працюючі доглядальники не можуть витрачати час даремно. Як ви вже читали у п’ятому розділі, є властивості, які допомагають розвивати піклування: знання, терплячість, пристосування до різних обставин, чесність, відвага, довіра, смиренність і надія.
Переконання, що піклування — це більш цінний та творчий досвід, ніж змагання, зробить декрет обов’язковим або реально можливим, щоб нові тата швидше обрали доглядання за дітьми, ніж навпаки, відмовлялись від цього. Також це означає вітати будь-які домовленості, які дозволяють працівникам, які теж є доглядальниками, не лише залишатися на роботі, але також брати участь у кар’єрних перегонах, навіть, якщо їхній прогрес буде повільніший і нерегулярний, порівнюючи з прогресом працівників, які не є доглядальниками.
Менеджерам слід звернути особливу увагу на величезну кількість талановитих жінок, яким уже за сорок та п’ятдесят і які вже не є доглядальницями.
The McKinsey Global Institute прогнозує, що до 2020 року світ матиме справу з «нестачею знань» у близько 40 мільйонів людей. Це означатиме, що працедавцям потрібні будуть більше працівники з дипломом коледжу або й вище, ніж глобальний ринок праці може запропонувати. Іншими словами, «підприємства, які працюють у світі, де бракує знань{356}, повинні знати, як знайти необхідні їм таланти й побудувати стратегії найму, утримання та навчання працівників, які нададуть їм конкурентну перевагу». Частина відповіді одразу перед ними. Усі ці жінки на даний момент не належать до вищих ланок керівництва, вони продовжують зникати між початковим та високим рівнями, але дехто ще досі там. Вам лише слід мати очі, щоб побачити їх та їхню далекоглядність і мудрість й дати їм справжній шанс, найнявши на роботу знову.