Першому гравцеві приготуватися
- Автор: Клайн Эрнест
- Серия: Першому гравцеві приготуватися #1
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: КМ-БУКС
- ISBN: 9789669484826
- Переводчик: Зоряна Крижанович
- Жанр: Киберпанк
Электронная книга - «Першому гравцеві приготуватися». Краткое содержание книги:
Квест був відтворенням всіх тридцяти дев’яти епізодів оригінального серіалу «Ультрамен», який транслювався по японському телебаченню з 1966 по 1967 роки. Сюжет шоу зосереджувався навколо чоловіка на ім’я Хаята, який був членом Наукового патруля, організації присвяченої знищенню орд гігантських годзилоподібних монстрів, які постійно атакували Землю і загрожували людській цивілізації. Коли Науковий патруль стикався із загрозою, з якою вони не могли впоратися самостійно, Хаята використовував інопланетний пристрій під назвою Бета-капсула, щоб перетворитись в інопланетну супер-істоту відому як Ультрамен. Тоді він продовжував змагатись з «монстром тижня», використовуючи різні прийоми кунг-фу і енергетичних атак.
Якби я увійшов у ворота квесту сам, то автоматично грав би весь сюжет як Хаята. Але оскільки ми з Шото і Дайто увійшли разом, кожному з нас дозволили вибрати різного члена команди Наукового патруля. На початку кожного наступного рівня або «епізоду» ми могли змінити персонажа чи обмінятися ними. Ми по черзі грали за Хаяту і його товаришів по команді — Хосіно і Араші. Як і в більшості квестів, граючи в команді було простіше перемагати різних ворогів і проходити рівні.
Ми грали цілий тиждень, часто більше шістнадцяти годин на день, перш ніж нам нарешті вдалось пройти всі тридцять дев’ять рівнів і завершити квест. Коли ми вийшли з воріт квесту, наші аватари були нагороджені величезною кількістю очок досвіду і кількома тисячами кредитів. Але реальним призом за виконання квесту був неймовірно рідкісний артефакт: Бета-капсула Хаята. Маленький металевий циліндр дозволяв аватару, який його мав, перетворюватись в Ультрамена раз на день, до трьох хвилин.
Так як нас було троє, виникла суперечка про те, хто повинен залишити артефакт.
— Його повинен взяти Парзіваль, — сказав Шото, звертаючись до старшого брата. — Він знайшов цей квест. Ми б навіть про нього не знали, якби не він.
Звичайно, Дайто не погодився.
— А він не зміг би закінчити квест без нашої допомоги!
Він сказав, що справедливо було б продати Бета-капсулу на аукціоні і розділити виручку. Але я ніяк не міг цього дозволити. Артефакт був занадто цінним, щоб продати, і я знав, що він би опинився в руках «шісток», тому що вони придбали майже всі крупні артефакти, які виставляли на аукціон. Я також розглядав це як можливість поладнати з братами.
— Ви повинні взяти Бета-капсулу, — сказав я. — Уруторамен є найбільшим супергероєм Японії. Його сили належать японцям.
Вони обидва були здивовані і присоромлені моєю щедрістю. Особливо Дайто.
— Спасибі, Парзіваль-сан, — сказав він, низько вклоняючись. — Ти людина честі.
Після цього ми розійшлися хоч і не союзниками, але друзями, і я вважав це нагородою за мої зусилля. У вухах прозвучав дзвіночок і я перевірив час. На годиннику була майже восьма. Час братись до роботи.
Мені завжди не вистачало готівки, незалежно від того, наскільки ощадливим я намагався бути. У мене було кілька великих рахунків, які потрібно було оплачувати кожного місяця, як в реальному світі, так і в ОАЗі. Мої реальні витрати були досить стандартними. Оренда, електрика, продукти харчування, вода. Ремонт та модернізація обладнання. Витрати мого аватара були набагато більш екзотичними. Ремонт космічного апарату. Плата за телепортацію. Елементи живлення. Боєприпаси. Я купляв патрони гуртом, але це все одно було недешево. І мої щомісячні витрати на телепортацію часто були астрономічно високими. Пошук «яйця» вимагав постійних подорожей, а «GSS» продовжувала піднімати ціни на телепортацію.
Я вже витратив всі гроші, що залишились з реклами продуктів. Більшість із них пішли на мою установку і купівлю власного астероїда. Я заробляв щомісяця пристойну суму грошей, продаючи рекламний час на своєму каналі та виставляючи на аукціон всі непотрібні магічні предмети, броню і зброю, здобуті під час подорожей. Але моїм основним джерелом доходу був повний робочий день у технічній підтримці ОАЗи.
Коли я створював собі нову особистість, я додав вищу освіту, а також кілька технічних сертифікатів і довгу історію роботи в ОАЗі програмістом і розробником застосунків. Тим не менше, незважаючи на моє вражаюче резюме, я зміг отримати лише роботу представником першого рівня служби технічної підтримки в «Helpful Helpdesk Inc.», одній з контрактних фірм, що здійснювала для «GSS» обслуговування і підтримку клієнтів ОАЗи. Тепер я працював сорок годин на тиждень, допомагаючи дебілам перезавантажити їхню консоль ОАЗи та оновити драйвери для своїх тактильних рукавичок. Робота була виснажливою, але вона оплачувала оренду.