Що з тебе виросте, Фрітьофе? Людина, яку покликало море
- Автор: Центкевич Аліна, Центкевич Чеслав
- Год: 1982
- Язык: украинский
- Год: "Дніпро"
- Переводчик: Йосип Брояк
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Що з тебе виросте, Фрітьофе? Людина, яку покликало море». Краткое содержание книги:
полярників-першопрохідців Фрітьофа Нансена (1861–1930) і Руала Амундсена (1872–1928), які
під час своїх героїчних, сповнених незвичайних пригод експедицій зробили ряд видатних
географічних і наукових відкриттів.
Після повернення з дослідного рейсу Нансен на підставі багатьох вимірів і обчислень дійшов висновку, що між північно-східною частиною Гренландії і Шпіцбергеном морське дно значно підіймається вгору, творячи природний бар'єр для нижніх шарів води. Ця його теза, як то бувало завжди, теж зустріла заперечення з боку інших учених. Але тепер уже ніхто не наважувався виступати відкрито. Колеги-професори тільки недовірливо хитали головами: «Нансен Нансеном, геній генієм, але ж кожен студент знає, що дно Північного Льодовитого океану пласке. Час покаже, хто має слушність», — потішалися декотрі. І справді показав. Ніхто, звісно, тоді не знав, що майже через п'ятдесят років радянські вчені справді знайдуть під водою між Гренландією і Шпіцбергеном високий гірський хребет, який тепер називається Порогом Нансена.
Нансен і цього разу не дуже журився тим, що сучасники не сприйняли його гіпотези.
— У світі були, є і будуть заздрісники, — заявив він спокійно.
— Ти, Фрітьофе, давно вже залив їм сала за шкуру, — сказав йому один професор. — Ти навіть не уявляєш, який галас викликала в наукових колах твоя докторська праця, коли ти збирався у гренландську подорож. Вона була оригінальна, повна нових, свіжих спостережень і сміливих висновків. Жоден опонент не зрозумів її. Вони погодилися надати тобі докторський титул, бо сподівалися, що ти зламаєш собі карк під час тієї шаленої експедиції. А ти вернувся овіяний славою.
Літо 1913 року знову застало Нансена на Далекій Півночі. Цього разу він прибув сюди як гість англійських і російських комерсантів, що хотіли почути думку видатного вченого і полярника про можливість сталого, регулярного судноплавства по водах Карського моря, вздовж берегів Сибіру, до гирла річки Лени. Це єдиний шлях до фантастичних природних багатств цього краю. Як офіційний гість російського уряду, Нансен об'їздив увесь Сибір аж до самого Владивостока. Відвідав також Петербург і на засіданні Російського географічного товариства порадив, як краще організувати пошуки експедиції Георгія Седова. Два роки тому вона вирушила до Північного полюса і пропала безвісти.
За три місяці Нансен проїхав тисячі кілометрів, зав'язав знайомства з десятками людей, які вміли свої мрії і наміри впроваджувати в життя. Закохані у свій край вчені і прості люди Росії легко знаходили спільну мову з Нансеном. Прощаючись на Уралі з Сибіром, професор пише:
«Тяжко мені покидати цю сувору природу, ці великі простори, з їхніми простими нескінченними лініями. Я покохав цей безмежний край, могутній, як море, з його горами і степами, на яких колишуться буйні трави, з могутніми лісами, що, здається, тягнуться без кінця-краю, з закутим у лід берегом океану і пустельною, вільною тундрою та дрімучою повною таємниць тайгою».
Нансен у своєму кабінеті в «Пульхегді», 1909 рік
Розділ п'ятдесят дев'ятий
ДИВОВИЖНА «ДЕРЖАВА» НАНСЕНА
Серпень 1914 року перекреслив дальші наукові подорожі в Арктику. Європу і цілий світ охопило шаленство. Цього разу не «біле». Люди мордували одні одних на землі, на воді і в повітрі.
Глибоко вражений страхіттями війни, Нансен виступає з промовами, пише полум'яні статті й відозви, в яких закликає опам'ятатися. Але даремно. Цього разу його ніхто не почув.
Через три роки Норвегії почала загрожувати катастрофа — голод. Ця скеляста країна під час війни майже весь хліб ввозила з Америки. Вступивши в 1917 році у війну, Сполучені Штати Америки затримали експорт до нейтральних країн, які мали торговельні стосунки з Німеччиною. За угодою, укладеною ще перед війною, Норвегія експортувала до Німеччини свій головний продукт — рибу. Розрив цієї угоди був би рівнозначний участі Норвегії у війні. Мала беззбройна країна намагалася за всяку ціну уникнути цього нещастя. Норвезький уряд звернувся по допомогу до Нансена. Хто ж як не він зможе розтлумачити політикам Північної Америки, що припинення поставок в Норвегію викличе в країні голод.