Планета Х
- Автор: Кудрицкий Валентин Олександрович
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Профі
- ISBN: 978-966-2398-08-3
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Планета Х». Краткое содержание книги:
Шановні і дорогі мої друзі! Книга - «Планета ікс», яка лежить перед вами, це моя сьома книга поезії. Вона написана не лише для українців, а для всіх тих, хто любить Україну. Ні! Я не націоналіст, але свій народ люблю більше від іншого, бо це мій народ, який мене народив, який мені передав свою генетичну пам’ять, досягненнями якого я пишаюсь. І моя любов до народу, це як відзнака моєї вдячності. Бо, як говорив наш великий пророк Т.Г Шевченко: «Нема на світі України, немає другого Дніпра». Але, це не значить, що я не шаную і не поважаю інші народи світу і їх культурне надбання тільки тому, що вони мають різні з моїм народом відтінки, інший мовний та релігійний бар’єр, бо, вважаю, що кожна нація і кожна людина має право на своє самовизначення, тобто на свою власну думку, якою б вона не була, якщо вона не принижує гідності людей іншої національності та іншого віросповідання, хоч я за єдину віру у всьому світі, так як єдина віра, це єдиний Бог-Творець, який об’єднує всі народи світу. А то, як подивитися зі сторони, то ніби Богів було багато і що не знаєш, якому Богу молитися і коли відзначати дату його народження, так як євреї, католики і християни справляють Пасху в різний час, що в якійсь мірі налаштовує віруючих задуматись над тим, чи таке може бути насправді, адже Творець Світу був один і в той же час його день народження всі релігії відзначають в різний час? Але це інша тема про яку ми поговоримо в інший час. А тепер про книгу.
Все, що я написав в даній книзі, я адресую тобі, мій народе, хоч і не упевнений, що все написане сприйметься однозначно, так як у багатих одна думка, а в бідних інша. І це цілком закономірно, як і судження про християнство, або якусь іншу релігію, скажемо, мусульманство. Отож і судження про мою творчість буде неоднозначним. До цього потрібно бути підготовленим, а оскільки я людина похилого віку, то часу для викладання своїх думок-переконань залишається обмаль, тому приходиться дещо поспішати, щоб встигнуть викласти свої думки на тому рівні, на якому вони визріли і закарбувались в моєму розумі. Тому вирішив друкувати все, що я думаю, так, як я це розумію, а вам надаю право судити про мої думки з позиції свого бачення.
– Брехуном я буть не хочу,
Та як хочеш правду знать,
Чи не краще б нам з тобою
Це до ранку зачекать.
Бо, коли душа палає,
А в штанах моїх горить,
Можна все наобіцяти,
Ну, а потім що робить?
Тож, як хочеш знати правду? –
Краще вже не поспішай,
Хай ось… зробимо роботу,
Ну, а потім і питай.
11.3.1972 р.
МІСЯЦЬ ДЕСЬ ХОВАЄТЬСЯ
Коли Сонце в небі сходить,
Місяць десь ховається,
Так ото вони, як дітки,
Все життя і граються.
10.11.1973 р.
ЩОБ НЕ ГОНОРИЛАСЯ
Я знаю, мови ти моєї
Не зрозумієш, як життя,
І ти ще довго в цьому світі
Будеш гасати, як теля.
Однако з гідністю мужчини,
(Хоч я – звичайний робітник!)
Скажу тобі, що я людина,
Бо до подачок я не звик.
Й хоч світом я не володію,
Та сам себе я вчу, кормлю,
Не жду, щоб дав хтось на олію,
Хоч подарунки теж люблю.
І будь, як лялечка ти ніжна,
І будь ти сама краща з фей,
Але ж такі, як в тебе ніжки
І в інших також є людей.
То чим ти, власне, гоноришся?
Що вчися в ВУЗі, п’ятий курс,
Що маєш попу агресивну,
Як самий більший свій ресурс?
Та ти на себе подивися,
На ті опеньки замість ніг,
На очі ті, немов, колючки
Й на ніс, немов, козиний ріг.
Давно в житті вже так ведеться,
І це давно потрібно знать,
Дівча, що вам не піддається
Його потрібно сміхом брать.
26.7.1964 р.
ДУША І ТІЛО
Руки зробили дім і лом,
А голова моя – диплом,
А ноги скрізь мене носили
Скільки було на те в них сили.
То, як же можна, щоб це тіло
Колись у вогнищі згоріло?
Нехай в житті те палять тіло,
Яке нічого не хотіло.
31.3.2012 р.
ЛЮБОВ – БЕЗКОМПРОМІСНА
Любов завжди безкомпромісна,
Як гра в козирного туза,
То, або є у тебе шанси,
Або у тебе їх нема.
Любов завжди безкомпромісна,
Як гра в козирного туза,
Або тобі повісять даму,
Або сам схопиш гарбуза.
В карти програв, то все – дурниця,
Потасував і знову грай,
А от, коли любов ти втратиш
То вже назавжди – пам’ятай.
3.11.1972 р.
У КОМПЛЕКСНІЙ БРИГАДІ
В нашій комплексній бригаді
Іменинник бригадир.
Тож і каже Коля Наді:
– Йди й купи російський сир.
– А щоб ти не нудьгувала, –
Він до Олі промовля,
Привези ти із колгоспу
Хоч маленьке порося.
Будуть шніцелі, котлети,
Й, головне, що салтисон,
Ну, а я – як іменник
Обіцяю самогон.
1.11.1972 р.
СПРАВЖНІЙ РАЙ
Захотілося старому
Молоденьку взяти в гай,
Бо у пазусі у неї
Він побачив справжній рай.
Взять так взять, сказав і крапка.
Та не так то просто взять?
Як із нею п’ять бойфрендів
Й всі красуню ту хотять.
31.8.1973 р.
МІЙ НАСТРІЙ
Мій настрій ось він перед вами,
Неначе я попав в лайно,
Там, де ворони табунами
Своє вишукують їдло.
Мій настрій, як химерна жінка,
То вона хоче вас, то ні,
Що схопить вас двома руками
Й буде кричать, що ви її…
Мій настрій, ніби, чорне п’ятно,
Яке пече мене всі дні,
Ну побрикалась трохи й ладно,
Й приємне щось зроби мені.
Чому такий поганий настрій?
Невже дівча те того варте?
Щоб я в садку зірвав всі айстри,
Й подарував їй всі за жарти.
Скажи мені, моя кохана,
Чому? – коли ідуть дощі
То біля тебе вічно варта,
Немов над вербами хрущі.
24.7.1959 р.
ВІТЕРЕЦЬ І БУЛЬВАРИ
Вітерець підмів бульвари,
Освіжив садки дощем,
І, сховавшись в шаровари,
Причаївся під кущем.
І чекає перехожих,
Щоб когось схопить за ніс,
Ну, а тих, хто чинить опір,
То мітлою всіх під хвіст..
2.9.1987 р.
ХОТІВ ЛЮБИТИ І КОХАТЬ
Хочу любить я все життя,
І все життя кохать,
Бо жар душі і блиск думок
Одному їх не подолать.
17.2.1973 р.
В ПАЛАТІ
Ну і «музика» в палаті
Цілу ніч наперебій,
Ніби трактор на бригаді,
Розкидає перегній.
Цілу ніч такі співанки,
Що куди уже той сон,
Ніби хрюкають вухаті,
Що підуть на салтисон.
Ну, а як хропить Володя,
Що приїхав з Дивина,
То, здається, що на фермі
Душать хлопці кабана.