Помилка
- Автор: Паттерсон Джеймс, Ледвидж Майкл
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-966-343-962-4
- Переводчик: Владимир Горбатько
- Жанр: Полицейские детективы
Электронная книга - «Помилка». Краткое содержание книги:
«Клас! — подумала я, посміхнувшись, коли він зачинив за собою двері. І поглянула на збурену вітром річку Гудзон. — Мабуть, Скотт таки мав рацію: живи одним днем. І залишайся вічно молодим. Безтурботним. Може, і я з часом звикну так жити».
Я зиркнула на свій годинник. За першу ночі. Цікаво, де б я зараз ночувала, якби не передумала їхати? У штаті Вірджинія, у тісному номері готелю «Маріотт».
«Вибач, Поле, — подумала я. — Але не забувай: ти перший почав».
Я вирішила йому зателефонувати й відразу з усім розібратися. Момент для з'ясування стосунків був найсприятливіший. Хіба ж Пол не любив шарад?
«От і пограймо в загадки», — поміркувала я й, перекотившись на протилежний бік ліжка, намацала сумочку та витягла з неї телефон.
Розділ 11
«Нарешті! Привіт, Скоттику! — подумав Пол, коли через бокові двері гаража з'явився Скотт Тайєр. — Ходи сюди, мій хлопчику».
Передбачливо вдягнувшись у чорне, Пол сховався під оповитою плющем стіною неподалік гаража. Він знав, що його не буде видно, тим більше що дощ лив ніби з відра.
Побачивши, як Скотт перетнув під'їзну алею та вийшов на вулицю, Пол підняв кийок. Час показати цьому сучому синові, що він зайнявся не тим, чим слід.
До Скотта залишалося десять футів. П'ять.
І раптом — який жах! — звідкись зарепетувала музика! Минула якась мить, перш аніж Пол збагнув, що музика лунала з кишені його куртки. То заграв його мобільник!
«Ні! Тільки не це!» — розпачливо промайнуло в голові Пола, і він мерщій засунув руку в кишеню, щоб прикрутити оту дурнувату пісеньку «Втрачена любов». Як же, в біса, він забув залишити свого мобільника в авті?!
І в той момент, коли Пол похапцем нишпорив у своїй кишені, на нього в темряві з усього розмаху налетів Скотт. Із забитими памороками невдаха Пол гепнувся спиною в багнюку.
А коли підвів очі, то побачив перед собою здивоване обличчя Скотта.
— Ви?! — отетеріло видихнув той, відбуцнувши черевиком кийок для гольфа, що його Пол випустив з рук, коли падав. Потім підняв Пола так, що в того ноги відірвалися від землі, та швиргонув у повітря. Описавши дугу, месник-невдаха верескнув і боляче загатився в щось спиною. То був «дукаті». Від удару мотоцикл перекинувся, зверху на нього впав Пол, і разом вони утворили жалюгідну купу.
— Якби я вас не знав, то міг би подумати, що ви збиралися заподіяти мені шкоду, містере Стілвел, — мовив Скотт, навіть не засапавшись і оком не змигнувши. Потім підняв кийок із землі й повільно наблизився до Пола. — А такою штукою можна завдати серйозної шкоди, — вів далі Скотт, помахуючи кийком, наче погрозливо докоряючи пальцем неслухняній дитині. — Ось давайте покажу, як це робиться.
Розділ 12
Заклякнувши від несподіванки, я дивилась на вулицю перед гаражем, ледь не притискаючись носом до скла.
І не йняла віри баченому. Ні, цього не може бути… Цього просто не повинно бути!
Невже то й справді був Пол?!
Невже вони зі Скоттом дійсно б’ються?!
Я підбігла до вікна, щойно почула, як із тріском на землю впав мотоцикл. І враз заклякла від переляку й несподіванки, не вірячи своїм очам і не в змозі й пальцем поворухнути.
«Звісно, то був Пол», — подумала я й почала розмотувати в пам’яті клубок подій. Яка ж я дурепа! Ми зі Скоттом поводилися вкрай необачно. Обмінялись е-мейлами.
А я навіть занесла Скоттів номер у свій мобільник. Ясна річ, що Пол просто не міг не почати стежити за нами.
Гостре відчуття провини пронизало мене. Я здригнулася від страху.
Що ж я накоїла та що я собі думала?
Кілька тижнів я мучила себе, уявляючи Пола з отією білявкою. Кожної ночі мені ввижалося, як вони кохаються в номері готелю «Сент-Реджис». Тільки обдурена дружина може збагнути, який усепоглинаючий біль я переживала.
Але уява — то одне.
Реальна ж зрада заради помсти — то вже зовсім інше.
А я щойно зрадила чоловіка — похапцем пошморгалася, Господи, прости мене!
Безпорадно стоячи біля вікна, я спостерігала, як Пол і Скотт б'ються, наскакуючи один на одного. Трохи згодом бійка перемістилася поза межі мого поля зору: за оповитою плющем стіною мені майже нічого не було видно. Тільки час від часу мигтіли тіні, що несамовито лупцювали одна одну. Що ж там зараз відбувається?
Я розгубилася, не знаючи, що робити. Може, закричати? Спробувати якось розчепити їх?
І це була лише преамбула. А що буде, коли бійка скінчиться на користь, скажімо, Пола, і він увійде в квартиру? Що мені тоді робити?