Погода, яка змінила світ
- Автор: Розенлунд Маркус
- Год: 2021
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Анетти Антоненко
- ISBN: 978-617-7654-60-4
- Жанр: История
Электронная книга - «Погода, яка змінила світ». Краткое содержание книги:
Досвідчений журналіст, цікавий оповідач Маркус Розенлунд, подорожуючи машиною часу крізь століття, демонструє, як погода руйнувала цілі цивілізації та визначала переможців воєн. Крізь сплетіння наукових фактів з історією та суспільними науками ви дізнаєтесь, який існує зв’язок між казковими тролями і кліматичними змінами, між «Криком» Едварда Мунка та виверженням вулкана, між поразками видатних полководців і примхами стихії. Втім, ця книжка – не набір сухих фактів. Пояснюючи складні речі простими словами, часом із гумором, автор застерігає проти того, що може статися, коли нехтувати глобальним потеплінням сучасності.
«Погода, яка змінила світ» – безумовний подарунок для поціновувачів художнього репортажу, кліматології та історії.
Глобальне потепління також не означає, що клімат постійно теплішатиме і з часом на узбережжі Ботнічної затоки вирощуватимуть виноград. Варто радше уявляти клімат схожий на сучасний, проте з маніакально-депресивними рисами. Погода дедалі більше піддаватиметься біполярному розладові.
Звивання струменевої течії дедалі більше нагадує п’яну змію, що свідчить про сповільнення кліматичної системи. Хоч би якою погода була, вона затримуватиметься довше. Дослідження демонструють, що швидкість формування ураганів зменшилася на десять відсотків починаючи з 1950 року, і це лишень і далі триватиме (хоч і не обов’язково, що ураганів побільшає). Це означає збільшення кількості локальних опадів. Ураган Гарві, який у серпні 2017 року вилив понад метр опадів на частини Техасу, є гарним прикладом цього. Величезний антициклон, що загніздився над Скандинавією влітку 2018 року, також був прикладом такого сповільнення, щоправда, репрезентує він іншу крайність.
Достеменно відомо, що зміна клімату принесе величезні зміни для нашого світу та цивілізації. Наскільки великими та жорстокими ці зміни будуть – вирішувати нам. А якщо ми й хочемо щось переінакшити, то часу залишилося обмаль. Багато людей страждатимуть і помруть, цього не уникнути.
А ще більше мігруватимуть, повернуться до стародавніх кочівницьких інстинктів. Ми родичі мігрантів і переселенців. Про це свідчить історія. Половина похованих у XI столітті у вікінгському місті Сіґтуна не має норманського походження. А тоді кліматичні умови навіть не були жорстокими.
Певна річ, аби посіяти драматичні наслідки як для нашої цивілізації, так і для нас як виду, особливо великої зміни клімату не потрібно.
А зміна клімату сьогодення аж ніяк не маленька. Найбільша в історії. Від цих думок паморочиться у голові.
Попри все, я налаштований оптимістично. Цього мене навчили зміни клімату минулого.
Люди пройшли довгий шлях. Не тільки у сучасній формі як Homo sapiens, а й як частина безперервного ланцюжка життя, що крізь еони простягається до найдавніших часів Землі. Частини нашого генома старіші за древні гори, в які ми ходимо.
Цей похід повсякчас начиняли незбагнені перешкоди. Життю завдавали болючі удари. Воно кілька разів висіло на волосинці, але щоразу підіймалось і випробування спонукали до побудови чогось більшого, чогось ліпшого. Життя цвіте й розвивається завдяки труднощам, завдяки кліматичним шокам, виверженням супервулканів, а не завдяки сумному й стабільному райському існуванню.
Людина як вид і людська цивілізація, певне, тендітніше за саме життя. Але ми також живемо за таким самим засадничим принципом – пристосовуємося. Навчаємося. Отримаємо прочуханки, але щоразу здуваємо із себе пил. Похолодання та період посух, які вдарили 8200 років тому, є чудовим прикладом. Ці кліматичні зміни напружили уяву людей у Месопотамії, змусивши їх на практиці винайти сучасне рільництво. А з рільництвом з’явилося все інше, що асоціюється з людською цивілізацією, – міста, мистецтво та наука.
Решта кліматичних загострень голоцену, так звані цикли Бонда, доводять те ж саме. Коли виникає криза та здіймаються холодні вітри, спершу нам стає зле, а потому ми беремося до дій. Збираємо світлі голови, видумуючи рішення. Допомагаємо одне одному. Люди не лишень розумні, а також мають вбудовану, вироблену еволюцією схильність до емпатії. Вона була нашим рятунком усі ці тисячоліття труднощів. Ми пройшли крізь усі випробування минулого й пройдемо крізь зміну клімату з людським клеймом.
І відтак народиться щось ліпше.
Список деяких використаних джерел і літератури
Ця книжка здебільшого ґрунтується на вебджерелах. Повний їхній перелік можна знайти за посиланням https://marcusrosenlundblog.wordpress.com/2018/10/19/marcusrosenlundblog-com-referenser/.
Переклад цитат виконаний автором, якщо не зазначено інше.
Adolfsson, Maria, Felsteg, Stockholm 2018
Amundsen, Bård, “Fimbulvinteren er ikke en myte”, Videnskab.dk 8.1.2018
Baxter, Stephen, Coalescent, New York 2003
Baxter, Stephen, Stone Spring, London 2010
Bressan, David, “Vivid Sunsets in the Aftermath of Volcanic Eruptions Inspired Great Works of Art”, Forbes 31.8.2015
Bryson, Bill, En kortfattad historik över nästan allting, Stockholm 2005
Byron, Lord, ”Mörker” (övers. Erik Carlquist), 1816
Cicero, Marcus Tullius, The Letters of Cicero (trans. Evelyn S. Shuckburgh), London 1908
Charpentier Ljungqvist, Fredrik, Global nedkylning – Klimatet och människan under 10 000 år, Stockholm 2009
The Chronicle of Anonymous of Canterbury, 1346–1365, Oxford 2008