Погода, яка змінила світ
- Автор: Розенлунд Маркус
- Год: 2021
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Анетти Антоненко
- ISBN: 978-617-7654-60-4
- Жанр: История
Электронная книга - «Погода, яка змінила світ». Краткое содержание книги:
Досвідчений журналіст, цікавий оповідач Маркус Розенлунд, подорожуючи машиною часу крізь століття, демонструє, як погода руйнувала цілі цивілізації та визначала переможців воєн. Крізь сплетіння наукових фактів з історією та суспільними науками ви дізнаєтесь, який існує зв’язок між казковими тролями і кліматичними змінами, між «Криком» Едварда Мунка та виверженням вулкана, між поразками видатних полководців і примхами стихії. Втім, ця книжка – не набір сухих фактів. Пояснюючи складні речі простими словами, часом із гумором, автор застерігає проти того, що може статися, коли нехтувати глобальним потеплінням сучасності.
«Погода, яка змінила світ» – безумовний подарунок для поціновувачів художнього репортажу, кліматології та історії.
Я задумуюся: картопля витягла Європу із замкненого кола голоду, чи зможе рослина це повторити? У наш час. Картопля, вуглеводна бомба для організмів середнього класу («картоплю до замовлення не бажаєте?»), яку трендові дієтологи й ентузіасти LCHF[32] зазвичай ненавидять.
Одне ясно точно: у майбутньому людство потребуватиме нової чудо-бульби. Щороку наша планета втрачає приблизно дванадцять мільйонів гектарів полів через ерозію та опустелювання. За підрахунками, за лише останні сорок років так зникла ціла третина світової сільськогосподарської землі. Безперервна оранка та важкі добрива механізованого рільництва сучасності не на жарт виснажили поля. Якщо Землю й далі замешкуватиме сім, а скоро й вісім, дев’ять, мільярдів осіб, то рано чи пізно почнуться злидні. Чи врятує картопля людство ще раз?
Коли поглянути на батьківщину картоплі, Перу, то перспективи видаються туманними. Що тепліше стає, то вище на схилах Анд селяни змушені вирощувати картоплю. А картопля не дуже любить тепло. Тому вчені гарують понаднормово для виведення нових сортів, що ліпше за сучасні переносять тепло та сухість. У Нідерландах, наприклад, нині працюють над виведенням сорту, який можна поливати солоною водою. Така картопля стане в пригоді, коли майже по всій планеті рівні морів підіймуться, зробивши поля солоними.
Чи, може, цього разу за чудом стоятиме інша рослина? Хорошим кандидатом може бути генетично модифікований рис. Китайським ученим вдалося виростити модифікований рис у пустелі в Дубаї, поливаючи рослину солоною водою. Отже, поливаючи пустельний ґрунт солоною водою, в найкращому випадку з одного гектара можна зібрати 7,5 тонни рису, який витримує майже 50-градусну дубайську спеку. Це хороший знак для азійців, які в майбутньому воліють дотримуватися традиційної рисової дієти. Як відомо, для вирощування рису потрібно чимало води.
Проте у наші дні з ростом прибутків азійці, схоже, перестають їсти спраглий рис. Натомість вони споживають, наприклад, свіжі овочі, кіноа та пшоно, культуру, яка потребує значно менше води, ніж рис. Лідером уважається Тайвань, там споживання рису впало на приблизно 70 відсотків від кінця 1960-х. Проте, згідно з підрахунками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, у Японії, Південній Кореї та Китаї також спостерігається така тенденція.
Однак не варто списувати з рахунків стару-добру культуру – пшеницю. У серпні 2018 року з’явилася новина, що міжнародній команді вчених після тринадцяти років роботи вдалося, нарешті, розшифрувати геном пшениці.
Нині вченим відомо про 108 000 генів пшениці (людина має «лише» 24 000 генів у ДНК). Це напрочуд важлива новина, ці знання полегшують та пришвидшують модифікування пшениці, додаючи до того ж небаченої раніше точності. Вчені, зважаючи на майбутні кліматичні умови, можуть вивести новий, стійкіший проти посух, спеки та хвороб сорт пшениці. Також існує можливість адаптувати сорти пшениці під людей із целіакією[33].
Було б, звісно, добре, якби пшениця, чия уразливість і примхливість у вирощуванні спричинила голоди в Європі впродовж Малого льодовикового періоду, стала б героєм у нужді. У перегрітому майбутньому, де суперродюча картопля XVIII століття досягла межі своїх можливостей, модифікована суперрослина, пристосована давати родючі врожаї за будь-яких умов, точно стала б у пригоді.
Два останні розділи машина часу возила нас теренами Малого льодовикового періоду. Ми побачили, як усе почалося: жахи XIV століття, голод і чума водночас. Поглянули, як послабився авторитет церкви і як Європою прокотилася хвиля відьомських переслідувань. А також відвідали знищені війною та голодом XVII та XVIII століття.
У ці століття невпевнена після Реформації церква втратила частину довіри людей, століття молитов яких залишилися без відповідей. Наука проникала в традиційні сфери впливу церкви, заперечуючи універсальність її відповідей на складні питання людського пізнання.
Такий прогрес посприяв початку доби Просвітництва, яка, своєю чергою, стала ідеологічним пальним для Великої французької революції. Остання – але не менш важлива – наша подорож показала, як картопля, південно-американська чудо-бульба, з’явилася, зламавши замкнене коло повторюваних голодів, які лютували в Європі, починаючи з XIV століття.
Як і коли скінчився Малий льодовиковий період? Відповімо спершу на просту частину питання: «коли». Фахівці зазвичай ставлять крапку в Малому льодовиковому періоді близько 1850 року. Є й такі, які вважають, що він тривав аж до 1920-х років у західних частинах Північної Америки, а приблизно у 1850-х період закінчився лише в Європі. Саме у цих роках спостерігалося максимальне розширення альпійських льодовиків. До початку свого чергового відступу ці льодовики були більші за сучасні щонайменше вдвічі.
32
Low Carb, High Fat – дієта, що з’явилася у Швеції в середині нульових; керується принципом «менше вуглеводів, більше жирів».
33
Целіакія (глютенова ентеропатія, кишковий інфантилізм) – патологічне порушення роботи кишечника, при якому спостерігається непереносимість глютену (білок, що знаходиться в злакових культурах). Найбільш яскраво симптоматика проявляється в дитинстві, згодом ознаки порушення стають менш вираженими.