Майдан. (Р)Еволюція духу
- Автор: Мухарский Антон Дмитриевич
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: Наш Формат
- ISBN: 978-966-97425-1-3
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Майдан. (Р)Еволюція духу». Краткое содержание книги:
Публічні інтелектуали, громадські діячі, філософи, історики, письменники, художники, герої й очевидці революційних днів української історії в щоденниках, есе й ексклюзивних інтерв’ю розповіли про темний і світлий бік Майдану, версії причин і наслідків, «білих плям» і таємничих збігів у подіях листопада-лютого 2014 року.
Видання розраховане на коло читачів, яким цікава контраверсійна точка зору на українську історію, політику і культуру.
І вони є рупором і транслятором подій на Захід. Ці тепличні ховрашки, ще постійно турбуються за те, що тут нацисти грають основну роль і чому так мало лівих в охороні Майдану. Коли їм починаєш пояснювати ситуацію і розповідати — про що йдеться, про вимоги, про те, що Майдан це зріз соціуму, хто такі праві і де ліві, як Майдан постійно намагаються замазати в фашистську історію ворожою пропагандою, що тут представлені всі, хто тільки існує в країні, про те, що поруч виборюють право на свободу всі національності, ідеологічні табори і світоглядні концепції, вони — настільки щиро дивуються, що невідомо як вони потрапляють на літак додому.
Плюс всі вони під впливом потужної пропагандистської машини східного сусіда, висновків робити з переглянутого не в стані, бо думають, що там незалежна аналітика і журналістика. А хулі тут такого? У них же вдома незалежна, так чому там мають бути медіа підконтрольні владі? Там же теж демократія по назві. Тобто таке. Приходиться розказувати все з початку до кінця.
А так спокійні, ситі, усміхнені рєбята, що навіть не підозрюють, що в центрі Європи режим діє заодно з бандитами, що тероризують населення і вбивають протестувальників вогнепальною зброєю, забивають їх до смерті, викрадають, піддають нелюдським тортурам і вивозять до лісу. Закони не діють. Такого просто не може бути, читаю я в їх чесних очах. Це ж не Сомалі або Нікарагуа? Це ж тут поруч. Зовсім недалеко від Берліна або Копенгагена. Особливо мене вразив датський товаріщ, що сам отримав від беркута палкою по голові: у нього намагались вирвати телефон, на який він знімав події, але він так ніфіга і не второпав.
28 січня 2014 р.
Щось мені починає здаватись, в контексті всіх подій, що ми рано проект «Жлоб-арт» закрили. Бо тут такий жлоб-арт на вулицях повипускали за 200 гривень і такі типажі режиму повилазили, що матеріалу ще на десять виставок і томів назбирається. І хай мені ще хтось із задротів попиздить, що то тема вже в минулому і неактуальна. Тут вся країна — як величезна палаюча виставка жлоб-арту.
3 лютого 2014 р.
На запитання «А який план далі?», хотів би натякнути на один суб’єктивний фактор. Швидше на таке собі спостереження за менталітетом та антропологією. Іноді я думаю, що те, що у нас немає геть ніякого конкретного, прописаного по пунктах плану — це наша переможна зброя.
Ось постійно кажуть, план Путіна-Хуютіна або план Медведчука-Клюєва і таке інше. І шо? Всі ці плани накриваються глухим мідним тазом, натикаючись на одну невраховану цими хитровиєбаними планерами річ під назвою «людський фактор». Так, саме він розруйнував всі складні багатоходові комбінаціі.
Бо як відбувається насправді? Якийсь дядя Вася отримав кийком по голові, через те, що забув ключі вдома або провтикав останню маршрутку, обурився, взяв шмат бруківки і жбурнув у мусора, який промазав з рушниці по мітингувальнику і потрапив у спину свому ж упирю. І понеслось. Спалили к-ка вулиць і маленький автопарк. Я, звісно, спрощую, але про план тут вже не йдеться. Бо розіграли вже геть зовсім інший сценарій. На який ніхто і не розраховував. Бо пострадянський менталітет — така дивна штука, що коли лампочку вп’ятьох вкручують, де, як відомо, один тримається за неї, а четверо крутять табуретку, то краще вже не мати ніяких конкретних планів, ніж такий. І з цими ввідними можна перемогти будь-який злочинний режим. (Згадаєте ще згодом мої слова).
В цьому є запорука успіху. Бо коли є план — про нього можна дізнатись і підготувати проти западло. Або, з іншого боку, хтось щось провтикає, запізниться на потяг, забуде вимкнути вчасно світло, забухає, проспить або загубить той папірець, де розписаний план. Знаю я, як ті плани у нас виконуються. А коли його немає, то це — настільки переможно і непередбачувано, нібито революцією керує сам шестирукий Бог Революції, що в кожній руці має по шаблі і ще на шиї ожерельє з черепів висить.
22 лютого 2014 р.
Українці вихаркнули з себе совок. Саме зараз. Боляче. З кров’ю. Але це зроблено.
2 березня 2014 р.
Ми зараз переживаємо великий історичний момент, коли фактично нашими руками буде повністю зламаний одночасно і ментальний совок, і залишки російської імперії. Турбує ціна питання. Але подія дійсно історична і глобальна. Наше завдання — зрозуміти, що ми знаходимося саме в епіцентрі історичного циклону і поводити себе зважено і без паніки. Вир суворих подій і людських вчинків знесе все це лайно на своєму шляху. Кожен внесе зараз свою лепту.