Гра на багатьох барабанчиках

Потім сідали біля того круглого столу, покритого папером, тобто сідав він і Женя. Жінки приносили мішечок квасолі, клали перед братом і верталися на канапу. І тепер починалося. Схвильований Женя ставав серйозним. Знову потирав оті свої висхлі руки, потім однією стискав другу, аж вони неприємно хрупали, наче демонстрували зібраним, що тіло Жені складається з кісток, кісточок, лиш ледь поєднаних між собою тонкою, перепончастою шкірою. Тепер Женя в мовчанні висипав квасолини на папір, а потім усував по дві з купки й відсував набік. Повторював це дійство багато разів, аж С. починав відчувати сонну втому. Він тоді вертався думками на роботу, неуважно відтворював весь робочий день, сухі, задушні приміщення кабінетів, візерунок перського килима біля свого столу, якесь обличчя, випадково побачене на сходах, документи на підпис, силует Ріти, яка розв’язувала кросворд у «Пшекруї». Дрейфував по тих образах, приспаний бурмотінням старенького. Пальці Жені перебирали квасолини, які вдаряли одна одну з сухим, приємним для вуха тріском. І щоразу С. тоді думав, що він утомлений, що перепрацьовується і — що найгірше — що усі його зусилля є не так зайвими, як підозрілими, як, зрештою, усе навкруг. Він розпружувався і робився сонним. А Женя хімічним олівцем малював між квасолинами якісь випадкові, здавалось би, лінії. І починав говорити. Наприклад, повторював: «Застій, застій». Або: «Чоловік по твою праву руку має задум, який стане початком небезпечних для тебе змін. Уникнути цього не можна. Ти мусиш пізнати його задуми, щоби приготуватися. Чоловік з лівого боку хворий, і йому загрожує смерть. Так, він помре напевно». «Кожен помре», — мала додати щось від себе Урсула. «Ця інформація неточна. Ти мусиш сказати, коли помре». Женя, роздратований цим втручанням, нахилявся над квасолинками й кліпав від зусиль повіками. «Звідки я знаю, коли? Як ти така мудра, то йди сюди сама». С. під час цього обміну словами замислювався, ким може бути «оцей справа», а ким «оцей зліва». Чи йдеться про розміщення кімнат, чи Женя послугується якимись неясними метафорами? Хто є більш «лівий», а хто «правий»? Чи йдеться про світоглядні, чи політичні схильності, чи, може, це якась моральна оцінка — лівий і правий.