Студії з української етнографії та антропології

них мотивів майже цілком відповідає й розполог барвистости вишивок. На півночі без розділу панує червона барва у вигляді вишитих червоними нитками смужок; у середній смузі до червоної барви додають синю, замісць якої останніми часами, через те що синя заполоч линяє, вживають чорну У дея кнх місцевостях на Поділлю панує скрізь тільки чорна барва, а в инших місцевостях, так само як і на Буковині, в південній Галичині та особливо у гуцулів, крім чорної, з'являються жовта, зелена, червона та ин. барви, j візерунок, крім геометричного ускладнення, стає незвичайно поліхромним. Тому що розгляд орнаментації українських вишивок має ще ввійти в програму статті про народне мистецтво, ми обмежимося тут тільки загальними зазначеннями, не вдаючись у деталі та в детальний аналіз орнаменту.

Кати б на підставі вищенаведених спостережень ми захотіли б торкнутися питання про походження орнаментації українських вишивок, то це, явна річ, поставило б нас перед чималими труднощами. Не маючи майже ніяких археологічних та історичних даних, принаймні до часів козацької доби, нам для наших припущень щодо цього залишався б один тільки матеріял, а са ме — порівнюючий; але й це матеріял, при даних умовах, виявнвея як далеко не надійний Безперечно, що монохромна та бідна геометрична орнаментація вишивок північної смуги України дуже близько відповідає тому, що ми знаходимо у білорусів, і тому цю форму вишивок, без особливої небезпеки щодо помилок, мижна визнати відповідно найстарішою. Для орнаментації середньої смуги України ми не знаходимо аналогій у ближчих сусідів українців великоросів тощо і тому мусимо звернутися за ними на захід, до болгар, румунів, сербів та чехів, де, як цс вже ми визначали вище, також панують рослинні мотиви Але коли ми звернемося на схід, то там, наприклад, у перському мистецтві, перед нами відкриті цілі скарби рослинних та найбільше квіткових орнаментаційннх форм, що, наявно змішуючись з инши-мн східніми мотивами, спочатку через Візантію, а потім безпосередньо мали вплив не тільки на слав'инство. але й ціле населення Європи. Зносин зі Сходом в України ніколи не бракувало. Не кажучи вже про рухи доісторичних народів, в нашій старовинній літературі ми знаходимо згадки про половецькі узороччя та візантійські паволоки тощо; за козацьких часів запорожці «шарпали» береги Анатолії та привозили багату здобич трапе зундських та инших малоазійських тканин, на яких ми зразу пізнаємо оригінали наших гвоздик тощо та які в далеко більшій ще кількості мусіли приходи їй на Україну шляхом торговельних зносин. Геометрично поліхромна орнаментація подонських, буковинських та гуцульських вишивок для свого з'ясування ставить перед нами ще більше труднощів. їхня строкатість, а иноді вражаюча подібність до фінських візерунків примушує шукати їх джерело в угорських, а може, н старих болгарських впливах, змішаних, звичайно, з візантійськими, а потім з турецькими впливами.