Час великої гри. Фантоми 2079 року
- Автор: Щербак Юрий Николаевич
- Год: 2012
- Язык: украинский
- Год: Ярославів Вал
- ISBN: 978-617-605-003-2
- Жанр: Киберпанк
Электронная книга - «Час великої гри. Фантоми 2079 року». Краткое содержание книги:
У центрі роману «Час Великої Гри» — драматична доля головного героя, генерала української розвідки Ігоря Гайдука. Діючи в період Великої Темряви та після її закінчення, беручи участь у жорстокій політичній боротьбі, наражаючись на смертельний ризик, генерал Гайдук приймає доленосне рішення…
Роман «Час Великої Гри» продовжує стильову лінію «Часу смертохристів» — поєднання магічного реалізму з гротеском, включно з «міфологічними» сценами за участю Христа і Сатани.
Міллібранд, не підводячи очей від тарілки, під час цього монологу колупався виделкою в салаті, визбируючи білі кубики грецької бринзи й відкладаючи їх на тарілочку з гарячими булочками.
Голдстайн, ковтнувши наостанок віскі, важко встав з‑за столу залишивши Гайдука, Фрідмана та Міллібранда доїдати обід, і запропонував їм попрацювати разом у неділю та понеділок, щоб скласти спільний документ, який можна було б представити на розгляд загальних зборів Клубу Локарно у травні.
47
За кормою сіро–сталевої, броньованої, наче бойовий катер, яхти Фрідмана «Пауль Целан», обладнаної засобами протиракетного захисту пінилась вода, розходячись чітко окресленим трикутником прохолодних хвиль по поверхні Лаго–Маджоре. Ніяких концентричних кіл, ніякої заплутаності водного малюнка. Гайдук, Фрідман та Міллібранд сиділи в каюті, оздобленій червоним деревом та слоновою кісткою, а їхні охоронці, майор Коваль та Невінчаний, пили пиво, милуючись видами умиротвореного не–дільного Локарно і ловлячи перші сонячні промені знекровленими обличчями.
Документ склали за один день — не знадобився понеділок, — оскільки Міллібранд, який, очевидно, отримав відповідні інструкції Голдстайна, не викидав більше ворожих коників, а працював чітко, з вправністю досвідченого британського юриста.
Гайдук боровся за кожний параграф, кожне слово документа, розуміючи, що і хто чекає його в Києві. Його партнери, здається, це теж розуміли, намагаючись знайти компроміс, не ставлячи Гайдука у безвихідне становище.
Під час короткої перерви на ланч, сидячи на кормі, над якою тріпотів червоний прапор з білим хрестом, згадали про книгу Міллібранда «Золотий мільярд», за яку він отримав Нобелівську премію.
— Наші вороги постаралися демонізувати цю книгу порівнюючи її з «Майн кампф» Гітлера, представити її як людиноненависницьку програму знищення людства, — розповідав Міллібранд, дрібними ковтками смакуючи каву неспокійно нишпорячи поглядом по горах, наче очікуючи звідти пострілів. — Проте цю книгу я написав на основі циклу лекцій в Оксфордському університеті, прочитаних мною в 20бЗ році. Погоджуюсь, що книга провокативна, але це провокація інтелектуальна, спроба локатором уяви пройтись по майбутньому промацати його обриси… Я ніколи в житті не стверджував, що треба нищити три чверті людства. Мав на увазі, що людство само себе знищить, що, власне, і сталося. Ви знаєте, що є найбільшим інтелектуальним гріхом людства?
На свіжому вітрі кава в чашці Гайдука швидко вистигла — він попросив стюарда долити гарячої. Запитання Міллібранда застукало його зненацька.
— Не знаю, — знизав він плечима. — Можливо, небажання робити висновки з минулого?
— Якраз навпаки, — Міллібранд обережно поставив білосніжну чашку на стіл. — Найбільший гріх і найбільша провина — відсутність уяви, брак креативності, невміння і страх зазирнути в майбутнє. Коли я був прем'єр–міністром від цієї чортової консервативно–лейбористської партії, ви що, думаєте, я не розумів, що ми наближаємось до дефолту? Але мене не хотіли слухати мої «конлейби» — боялися програти вибори, втратити владу Я залежав від більшості.
Відтоді я зненавидів політику, яка тримається на більшості. А повинна триматися на меншості — бо тільки меншість, одиниці знають, що робити і які рішення треба приймати. Ніяка тупа сіра більшість не здатна народжувати яскраві ідеї. Тільки одиниці, обрані небом люди. Але вони, крім бачення, повинні мати рішучість взяти на себе відповідальність за реалізацію своїх ідей.
Міллібранд намагався пригладити пальцями розкуйовджені руді вуса.
— Зараз унікальний час в історії людства. Все знову починається з нуля. Час для сміливих мореплавців, час Колумбів. Час Великої Гри.
— А це правда, що ви пропонуєте знищити християнство, інші релігії, встановити нову релігію?
— Дурниці! — закипів Міллібранд. — Християнство само себе закопало. Націоналізм знищив християнство, бо ірландці уявляють Христа у вигляді бойовика IRA, який карає клятих англійців, китайці думають, що Христос — буддійський лама з Тибету а росіяни — що Христос блакитноокий блондин, офіцер КДБ, схожий на Сєргєя Єсєніна. В світі з'явилися тисячі різних Христів. Тому всі ці вигадки треба полишити в минулому.. Думаю, що ідея поклоніння часу та енергії плідна.
— Чи грошам, — додав Гайдук.
— Грошей в майбутньому не буде. Будуть кредитні картки. Кожному при народженні Світовий уряд дає кредит. Умовно кажучи, десять тисяч фунтів. На все життя. А ти можеш робити з кредитом, що тобі заманеться. Пропити, програти в казино, вкласти в освіту в бізнес. Якщо збанкрутував, ти переходиш до касти боржників. Тобто слуг. Будеш служити там, де тобі скажуть. І тим, ким тебе призначать. Владу і всі права матимуть кредитори.