Дівчина, що гралася з вогнем
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #2
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5421-0
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Криминальные детективы
Электронная книга - «Дівчина, що гралася з вогнем». Краткое содержание книги:
Пізно ввечері у своїй квартирі вбито журналіста та його подругу, які вивчали канали постачання до Швеції секс-рабинь з Прибалтики та Східної Європи. Усі підозри падають на найдивнішу дівчину у світі з темним минулим — Лісбет Саландер.
Мікаель Блумквіст починає власне розслідування загибелі своїх колег і друзів, щоб знайти справжнього вбивцю і довести невинуватість Лісбет, яка колись врятувала йому життя.
По всій Швеції розпочато полювання на «вбивцю-психопатку», проте Лісбет Саландер не боїться кинути виклик усім — і мафії, і громадськості, і навіть самій смерті.
— Я, здається, невчасно?
— Та ні, нічого. Я обідаю у сестри, і її родичі намагаються мене приперти до стінки. А що трапилось?
— Трапилися дві речі. Я намагався додзвонитися до Крістера Мальма, але він не відповідає.
— Сьогодні він у театрі зі своїм бойфрендом.
— От чорт! Ми з ним домовлялися зустрітися завтра вранці в редакції, щоб подивитися фотографії та ілюстрації для книги. Крістер обіцяв зайнятися ними на святах. Але Міа раптом вирішила з’їздити на Великдень до батьків у Даларну, щоб показати їм свою роботу. Тому завтра ми рано-вранці виїжджаємо.
— То їдьте.
— Мої фотографії всі на папері, і я не можу надіслати їх електронною поштою. Чи не можна сьогодні ввечері передати ці фотографії тобі?
— Гаразд… Але тільки слухай, я зараз у Леннерсті. Я побуду тут ще якийсь час, а потім повернуся в місто. Щоб потрапити в Енскед, мені треба буде зробити зовсім невеликий гак. Мені неважко заїхати до тебе по фотографії. Нічого, якщо я буду годині об одинадцятій?
Даґ Свенссон відповів, що це підійде.
— Є ще одна річ, яку я хотів сказати. Боюся, це тобі не сподобається.
— Валяй розповідай!
— У мене тут з’явилась одна заковика, яку я хотів би перевірити, перш ніж книжка піде у друк.
— Гаразд. І про що йдеться?
— Це — Зала. Пишеться через «зет».
— І що це за Зала?
— Це гангстер, напевне із Східної Європи, можливо, з Польщі. Я згадував про нього в нашому листуванні кілька тижнів тому.
— Вибач, не пам’ятаю.
— У матеріалах це ім’я виникає то тут, то там. Схоже, що всі його страшенно бояться і ніхто не хоче про нього нічого говорити.
— Он воно що…
— Кілька днів тому я знову наткнувся на нього. Мені здається, він зараз у Швеції, і його слід буде включити в список клієнтів у п'ятому розділі.
— Слухай, Даґу! Не можна ж додавати новий матеріал за три тижні до того, як відправляти книгу до друкарні.
— Розумію! Але це особливий випадок. Я тут розмовляв з одним поліцейським, який теж чув про Залу, і… Я думаю, варто присвятити кілька днів наступного тижня тому, щоб до нього докопатися.
— Навіщо? У тебе й так, здається, достатньо в тексті мерзотників.
— Але цей, схоже, особливо видатний мерзотник. Ніхто до пуття не знає, хто він такий. Чуття підказує мені, що в цьому варто було б розібратися.
— До чуття завжди треба прислухатися, — сказав Мікаель. — Але, чесно кажучи, ми вже не можемо відсовувати час здачі. З друкарнею укладено договір, і книжка має вийти одночасно з числом «Міленіуму».
— Розумію, — слабким голосом відповів Даґ Свенссон.
Міа Берґман щойно зварила свіжої кави і налила її в термос, коли в двері подзвонили. Була без кількох хвилин дев’ята. Даґ Свенссон стояв саме біля дверей і, гадаючи, що це Мікаель прийшов раніше обіцяного часу, відчинив, навіть не глянувши у вічко. Але замість Мікаеля він побачив перед собою мініатюрну дівчину, яка на перший погляд здалася йому зовсім дівчам.
— Мені потрібно бачити Даґа Свенссона і Міа Берґман, — сказала дівчина.
— Я — Даґ Свенссон.
— Мені потрібно з вами поговорити.
Даґ автоматично поглянув на годинник. Міа Берґман теж вийшла в передпокій і з цікавістю дивилася на гостю з-за плеча Даґа.
— Чи не запізно для візиту? — спитав Даґ.
Дівчина терпляче дивилася на нього і мовчала.
— Про що ти хотіла поговорити?
— Я хочу поговорити про книжку, яку ти збираєшся видати в «Міленіумі».
Даґ і Міа перезирнулися.
— Хто ти така?
— Мене теж цікавить ваша тема. Ви мене впустите чи ми будемо розмовляти просто на майданчику?
Даґ Свенссон секунду повагався. Звичайно, дівчина була йому зовсім незнайома, і час для відвідин вона вибрала дивний, але вона здалася йому досить невинною істотою, яку можна впустити до квартири. Тому він запросив її у вітальню і посадив за стіл.
— Хочеш кави? — спитала Міа.
Даґ незадоволено подивився на свою подругу.
— Як щодо того, щоб пояснити, хто ти така? — звернувся він до дівчини.
— Дякую, так. Це щодо кави. Звуть мене Лісбет Саландер.
Міа знизала плечима і відкрила термос. Чекаючи на Мікаеля Блумквіста, вона заздалегідь розставила на столі філіжанки.
— А звідки ти знаєш, що я збираюся публікувати книжку у видавництві «Міленіум»? — спитав Даґ Свенссон.
Його раптом почали брати сумніви, але дівчина мовби не чула його. Вона дивилася на Міа Берґман, і на обличчі її з’явилася гримаса, яку можна було витлумачити як криву усмішку.
— Цікава праця, — сказала вона.