Дівчина, що гралася з вогнем
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #2
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5421-0
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Криминальные детективы
Электронная книга - «Дівчина, що гралася з вогнем». Краткое содержание книги:
Пізно ввечері у своїй квартирі вбито журналіста та його подругу, які вивчали канали постачання до Швеції секс-рабинь з Прибалтики та Східної Європи. Усі підозри падають на найдивнішу дівчину у світі з темним минулим — Лісбет Саландер.
Мікаель Блумквіст починає власне розслідування загибелі своїх колег і друзів, щоб знайти справжнього вбивцю і довести невинуватість Лісбет, яка колись врятувала йому життя.
По всій Швеції розпочато полювання на «вбивцю-психопатку», проте Лісбет Саландер не боїться кинути виклик усім — і мафії, і громадськості, і навіть самій смерті.
— Але я не поділяю основних політичних поглядів газети!
— Яке це має значення! Але ж ви й не затята противниця. Ви будете головним редактором, ухвалення політичних рішень — не ваше діло, а передовиця вже як-небудь сама про себе потурбується.
Вирішальне значення для вибору мало також, хоч цього він і не сказав уголос, походження Еріки з вищих верств суспільства, що дало їй відповідне виховання і зв’язки.
Вона відповіла, що пропозиція здалася їй привабливою, але вона не може негайно дати відповідь, спочатку їй потрібно гарненько все обміркувати. Вони домовилися, що найближчим часом вона повідомить про своє рішення. Віце-директор додав, що коли її сумніви викликані розміром оплати, то можна продовжити обговорення цього питання. Крім усього іншого, тут передбачається надзвичайно могутній «золотий парашут» — а їй же пора вже потурбуватися про свою майбутню пенсію.
Скоро їй сорок п’ять. До цього віку вона завдяки власним заслугам поставила на ноги «Міленіум» і стала головним редактором, і ось тепер їй пропонують почати все спочатку на новому місці і зробитися заступником у когось іншого. Момент, коли вона муситиме зняти слухавку і сказати «так» чи «ні», невблаганно наближався, а вона все ще не знала, що їй відповісти. Весь минулий тиждень вона кілька разів збиралася обговорити це питання з Мікаелем Блумквістом, але так і не зібралася. І от зараз вона відчувала, що темнила у стосунках з ним, і через це її мучила совість.
Безперечно, ця пропозиція мала не самі тільки світлі сторони. Позитивна відповідь означала, що доведеться припинити співпрацю з Мікаелем. Він ніколи не піде слідом за нею до Великого Дракона, хоч як би вона його спокушала. Гроші йому не були потрібні, йому і без них було добре — тільки б ніхто не заважав спокійно працювати над своїми текстами.
Еріка чудово почувала себе в ролі головного редактора «Міленіуму». Завдяки цій роботі вона завоювала в журналістиці певний статус, який у душі сприймала швидше як успіх, що дістався їй не по заслузі. Вона була редактором, а не автором новин. Де була не її сфера, свій рівень як журналістки, здатної писати, вона вважала середнім. Зате в неї добре виходило вести розмови на радіо або на телебаченні, але в першу чергу вона була блискучим редактором. Крім того, їй взагалі подобалася поточна редакторська робота, яка входила до її обов’язків на посаді головного редактора «Міленіуму».
Проте пропозиція все ж таки спокушала Еріку не стільки високою оплатою, скільки тим, що ця посада зробить її однією з найсильніших фігур на медійному полі в цій країні. «Таку пропозицію можна отримати тільки раз у житті», — сказав їй віце-директор.
Десь біля «Ґранд-готелю» в Сальтшьобадені вона, на свій жаль, зрозуміла, що не зможе сказати «ні», і заздалегідь затремтіла від думки про те, як повідомить цю новину Мікаелю Блумквісту.
Як завжди, обід у родині Джанніні проходив в обстановці деякого хаосу. У Анніки, Мікаелевої сестри, було двоє дітей: тринадцятилітня Моніка і десятилітня Єнні. На піклуванні її чоловіка, Енріко Джанніні, начальника скандинавського відділення компанії, що розробляла біотехнології, був шістнадцятилітній Антоніо, його син від попереднього шлюбу. До решти гостей належали його мама Антонія і брат П’єтро, братова Ева-Лотта та їхні діти Петер і Нікола. Крім того, в тому ж кварталі жила Енрікова сестра, Марчелла. На обід була також запрошена Енрікова тіточка, Анджеліна, яку рідня вважала абсолютно божевільною чи, в усякому разі, неабиякою дивачкою, разом з її новим бойфрендом.
Тому рівень хаосу, що панував за чималеньким обіднім столом, був досить високий. Діалог вівся на гримучій суміші шведської та італійської мов, інколи всіма одночасно. Ситуація аж ніяк не легшала тому, що Анджеліна присвятила цей вечір обговоренню питання про те, чому Мікаель досі ще холостяк, супроводжуючи дискусію пропозицією відповідних кандидатур з числа дочок своїх численних знайомих. Кінець кінцем Мікаель заявив, що він би і радий одружитися, але, на жаль, його коханка вже заміжня. Від таких слів навіть Анджеліна на деякий час замовкла.
О пів на восьму вечора запищав Мікаелів мобільник. Він думав, що вимкнув телефон, і, покинувши співрозмовників, надовго застряг у передпокої, відкопуючи апарат у внутрішній кишені куртки, яку хтось закинув на полицю для капелюхів. Телефонував Даґ Свенссон.